Контрольная: Програма соціологічного дослідження та її структура

Міністерство освіти і науки України

кафедра «Політології

та права»

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Соціологія»

Виконав:

Перевірив:

2004

Варіант 9

Програма соціологічного дослідження та її структура.

План

1. Характеристики об'єктів дослідження.

2. Вимоги до розробки програми конкретно-соціологічного дослідження.

3. Структура програми.

1. Характеристики об'єктів дослідження

В практиці соціологічних досліджень надається особливо важлива увага

складанню програми досліджень. Саме з неї починається підготовка

соціологічного дослідження. Під програмою соціологічного дослідження

розуміють документ, що вміщує методологічні та процедурні передумови

наукового пошуку. В ній викладаються основні завдання дослідження, методика

та техніка збору та обробки соціологічної інформації. Розробка програми -

обов'язкова умова соціологічного дослідження.

В програмі соціологічного дослідження реалізується зв'язок між:

- соціологічними методами;

- загальносоціологічною теорією та соціальними фактами, що вивчаються;

- суб'єктом та об'єктом соціологічного пізнання;

- дослідницькими групами та окремими виконавцями, що взаємодіють в

процесі вивчення об'єкту;

- дослідниками та практичними працівниками, що відпрацьовують

рекомендації соціологів.

В програмі дослідження відбиваються структурна організація соціологічних

знань та навичок, необхідних для проведення дослідження, закладається

механізм отримання теоретичних висновків дослідження та розробки практичних

рекомендацій. Якщо соціолог, приступаючи до дослідження, має готову програму,

то і його дії, і контроль за цими діями будуть логічними, послідовними.

Програма соціологічного дослідження створює можливість оптимального зв'язку

соціолога, як суб'єкта пізнання, з людьми, яких він вивчає, та має значення

при аналізі та корегуванні їх дій.

Програма соціологічного дослідження реалізує три фун­кції: методологічну,

методичну та організаційну.

Методологічна функція програми соціологічного дослідження передбачає

визначення наукових проблем, для вирішення яких ведеться дослідження;

формування мети і завдань дослідження; фік­сування вихідних уявлень про об'єкт;

встановлення співвідношен­ня даного дослідження і раніше здійсненого або

паралельно вико­нуваного дослідження проблеми.

Методична функція програми полягає в тому, що в програмі розробляється

загальний логічний план дослідження, на основі яко­го здійснюється цикл

досліджень: теорія — факт — теорія. Методи­ка розкриває шляхи, методи і способи

збирання, аналізу і опра­цювання інформації, даних, дає можливість розробити

процедуру дослідження, провести порівняльний аналіз одержаних результатів

аналогічних досліджень.

Організаційна функція забезпечує розробку чіткої системи поділу праці в

дослідницькому колективі, налагодження контролю за ходом і процесом

дослідження, публікацію по необхідності результатів.

Сформулювавши проблему, визна­чивши мету і завдання дослідження, варто

вибрати і об'єкт дослідження. Об'єкт соці­ологічного дослідження — це явище

або процес. Об'єктом соціологічного дослідження виступає сфера соціаль­ної

дійсності, реалії життя, діяльність людей і самі люди. Необхідно, щоб об'єкт

мав проблему, тобто об'єкт виступає носієм суперечностей. Проте, це

визначення потребує і деяких уточнень, що відобража­ються у вимогах, що

ставляться до об'єкту соціологічних досліджень. Таких вимог три. Об'єкт має

характеризуватися, по-перше, чіткими, визначеними явищами за такими

параметрами, як професійна (або галузева) належність, просторова обмеженість

(регіон, місто, село), функціональна спрямованість (виробнича, політична та

ін.), по-дру­ге, визначеного часовою обмеженістю; по-третє, можливостями його

кількісних вимірів.

Вибір об'єкта соціологічного дослідження має велике значення для його

успішного здійснення, реалізації. Правильне визначення предмета

соціологічного дослідження багато в чому визначає резуль­тативність.

Предметом соціологічного дослідження є той бік об'єкту, що безпосередньо

належить вивчати. Звичайне питання проблеми зв'язано з передбаченнями

можливостей виявити закономірність або основну тенденцію суперечності.

Необхідно підкреслити, що, по-перше, одному і тому ж об'єкту соціологічного

дослідження може відповідати кілька різних предметів, тобто предмет

дослідження окрес­лює межі пізнання об'єкту: По-друге, об'єкт і предмет

соціологічно­го дослідження можуть співпадати, коли соціолог ставить завдання

пізнати всю сукупність емпіричних закономірностей функціонуван­ня і розвитку

конкретного соціального об'єкту. По-третє, предмет соціологічного дослідження

має складну структуру. Варто пам'ятати, що правильний вибір предмету

конкретного соціологічного дослід­ження визначається чіткою постановкою

проблеми, формуванням мети і завдань дослідження і системним аналізом

об'єкту. Визначення об'єкту і предмету, що ясно і зрозуміло в теорії, на

практиці знач­но важче. При опрацюванні і розробці конкретного дослідження на

етапі визначення його предмету обов'язковою процедурою виступає попередній

системний аналіз. Його мета — побудувати гіпотетичну (або концептуальну)

модель об'єкта як системи, розкривши весь ком­плекс його елементів і зв'язків

внутрішніх і зовнішніх. Аналіз моделі об'єкту дає можливість уточнити

проблемну ситуацію. Предмет створює передумови для висунення гіпотез,

виділення одиниць і ка­тегорій аналізу. Велике знання в соціологічних

дослідженнях має розробка понять, тобто мови дослідження. Інтерпретація

понять соці­ологічного дослідження — процедура тлумачення явищ, подій тощо,

уточнення сенсу суті понять, що складають концептуальну схему дос­лідження.

На основі інтерпретації понять підтримується науковий рівень досліджень,

єдність суттєвого змісту елементів і процедур дослідження, досягається

повніше інструментальне використання по­нять як теоретичних норм аналізу

процесів. В соціологічному дослід­женні є три основні види інтерпретації:

теоретична, емпірична, опе­раційна, з допомогою яких забезпечується зв'язок

теоретичного і емпіричного аналізу процесів, зв'язок теорії з реальністю,

дійсністю явищ і подій, з методами впливу, пошуку, реєстрації і аналізу

емпі­ричних ознак тощо.

2. Вимоги до розробки програми конкретно-соціологічного дослідження.

Мета конкретного соціологічного дос­лідження — загальна його спрямованість,

проект дії, що визначають характер і сис­темну упорядкованість різних актів

дій і операцій. Мета соціологічного дослідження визначає переважаючу

орієнтацію (теоретичну або прикладну), від якої залежить вся логіка його

реалізації, здійснення. Теоретичне дослідження спрямовується на одержання

нових знань про структуру, функції, закономірності розвитку, а також

розробку, складання нових методик дослідження і на обгрунтування його

процедур, конкретно соціологічні досліджен­ня спрямовуються на вирішення,

реалізацію практичних завдань со­ціальної проблеми, побудову, складання

передбачень про можливий розвиток процесу, розробку всебічно, докладно

аргументованих прог­рам удосконалення об'єкту. Програма має чітко, ясно

відповісти на питання про те, на вирішення, реалізацію якої проблеми і на

одер­жання якого результату орієнтується соціологічно дослідження, тоб­то яка

мета дослідження.

Основними вимогами до розробки програми конкретно-соціологічного дослідження є:

Перша вимога — необхідність чіткої, конкретної, аргументованої програми.

Дослідження без програми взагалі нагадує пошук методом спроб і помилок:

розтрати енергії часто не виправ­довують, не дають ні пізнавального, ні взагалі

бажаного ефекту. В процесі дослідження виявляється, що поняття «покриваються

емпі­ричними даними», при відсутності гіпотез неясно, як опрацьовувати

матеріал: факти, дані, аналіз, подій, явищ. Спроби сформувати питан­ня на

стадії аналізу даних, фактів веде до зневір'я: матеріал (факти, дані) зібрано

неповністю, відбір не задовольнив потреби, завдання дослідження, одержані

відповіді не на ті питання, що передбачались напочатку. Нарешті, дослідники

приходять до висновку, що в процесі проведеного дослідження зроблено не все і

не так, як планувалось, передбачалось, що тепер зробили б все зовсім інакше.

Попередній висновок нерідко виникає і при старанно, детально розробленій

програмі. Але тут сумніви і нові питання мають інший характер — досяг­нення

бажаних результатів, ефективності. Виникають обгрунтованіші гіпотези, що

вимагають спеціальної, цілеспрямованої переробки за новою програмою. Таке

незадоволення досягнутими результата­ми — плоди творчого пошуку, тоді як раніше

— факти невикористаних можливостей.

Друга вимога — ясність і точність, деталізація програми. Всі її позиції і

положення мають бути чіткими, всі елементи продумані відповідно з логікою

дослідження і ясно сформульовані. При відсут­ності ясно вираженої програми

учасники дослідження втрачають спільну мову, витрачають час на уточнення,

вивірку питань, що не виникли б, будь у них спільна програма.

Третя вимога — логічна послідовність всіх елементів, ланок прог­рами.

Неможна починати вибір плана, не уявляючи мети і завдання дослідження. Бездумно

намагатися формулювати окремі гіпотези не уявляючи об'єкту. Програма — чітко і

логічно сформульовані мета, завдання, орієнтири, об'єкти, предмети дослідження,

способи, мето­ди дослідження тощо.

Четверта вимога — гнучкість програми. Здається, що це суперечить

логічності, послідовності вивчення об'єкту. А в дійсності гнучкість програми

підкреслює зв'язаність всіх її ланок і елементів в динаміці розвитку процесу

дослідження, зобов'язує систематично оглядати всі розділи, а виявивши окремі

помилки, негайно ж усувати. Підготовка програми соціологічного дослідження —

справа не проста, вимагає значних затрат часу і зусиль. Практика показує, що

розробка форму­лювання програми забирає більше часу, аніж сам процес її

реалізації. Старанно продумана програма соціологічного дослідження — неодмінна

умова її успішної реалізації, високий рівень науковості.

3. Структура програми.

Програма соціологічного дослідження охоплює відносно детальне, чітке і

завершене формулювання мети і завдань і методологічне обгрунтування проблеми,

визначення конкретної мети, об'єкту і предмету дослід­жень, логічний аналіз

основних понять, формулювання гіпотез і завдань досліджень; методичного

визначення сукупності характе­ристики використаних методів збирання і

опрацювання первинної соціологічної інформації, логічної структури

інструментарія для зби­рання інформації, логічних схем і їх опрацювання на

електронно-обчислювальних машинах. Програма — теоретична основа здійсню­ваних

процедур дослідження — збирання, опрацювання і аналізу інформації, необхідної

для одержання теоретичних висновків і прак­тичних рекомендацій. Складений на

основі програми організацій­но-технічний план дослідження має оперативний

характер і визна­чає послідовність здійснення намічених процедур. Програма і

організаційно-технічний план дослідження — затверджуються ад­міністрацією

установи закладу, де ведеться дослідження. Розділи документів включаються в

перспективні і поточні плани установи закладу і їх підрозділів. Для

керівництва дослідженням признача­ється відповідальна особа за весь комплекс

і відповідальні наукові працівники за своєчасне здійснення досліджень

відповідно прог­рами і організаційно-технічного плану. Відправним пунктом

будь-якого дослідження виступає проблемна ситуація — специфічне становище

об'єкту соціологічного дослідження, об'єкту, що харак­теризується

суперечностями між потребами пам'ятати, що надто широкий план досліджень

вимагає значних зусиль і тривалості. Якщо не вдається відразу надати

формулюванню проблеми яснос­ті і чіткості, обмежити певними рамками саме

дослідження, то можна поетапно здійснювати дослідження відповідно методиці і

методології.

Трапляється, що в ході одного дослідження доводиться шукати відповіді на ряд

інших проблем. Проте, таке можливе лише в тому випадку, коли сама програма

дослідження спрямована на багатома­нітний соціологічний аналіз. В принципі ж

йти на вивчення кількох програм в межах одного дослідження недоцільно. По-

перше, усклад­нюється інструментарій дослідження, який стає зайве громіздкий

і логічно нечіткий, що може знизити якість зібраної соціологічної

ін­формації. По-друге, втрачається оперативність дослідження, що має неабияке

значення для організації, а це веде до старіння соціологіч­них даних, втрати

їх актуальності, а іноді практичного сенсу. І, по-третє, досвід показує

недоцільність, а іноді це дуже важко водночас вивчати декілька проблем на

одному і тому ж об'єкті дослідження. В сучасних умовах соціологічними

дослідженнями охоплено практично всі сторони і сфери життя суспільства.

Проведення соціологічних досліджень визначається різкою соціально значимою

метою. Безпосе­реднім приводом до здійснення соціологічних досліджень є

реально існуючі суперечності в розвитку соціальної системи між її елементами

і окремими компонентами. Ось такі суперечності і становлять суть проблеми.

Варто відрізняти проблеми соціальні і проблеми нау­кові. Соціальні проблеми —

це соціальні, життєві суперечності, що вимагають організації цілеспрямованих

дій для їх усунення. Наукові проблеми — це знання і незнання. Наукові

проблеми відображають суперечності між знанням потреб суспільства і його

організацією в певних практичних і теоретичних діях, з одного боку, і

незнанням шляхів і засобів реалізації дій — з другого. Постановка наукової

проб­леми означає вихід за межі вивченого в сфері того, що має бути вивчено,

це означає, що не завжди і не будь-яка соціальна проблема може бути вирішена

в межах наявних знань. Тому-то вирішення де­яких проблем вимагає теоретичних

і практичних дій, функціонально спрямованих на одержання нового знання у

формі тих або інших теоретичних рекомендацій, а в прикладних дослідженнях

викорис­товуються старі знання, яких нерідко буває недостатньо. Тому-то, як

правило, соціологічні дослідження комплексні, що вимагають ґрун­товної і

аргументованої програми досліджень.

Основні поняття

Мета - це загальна спрямованість дослідження, очикуваний кінцевий результат.

Гіпотеза - це науково обгрунтована уява про структуру соціальних

об'єктів, характер елементів і зв'язків, які утворюють ці об'єкти, про мехацізм

їх функціонування і розвитку.

Метод дослідження - це спосіб побудови і обгрунтування соціологічного знання.

Виробнича проблема - деяке протиріччя між усвідовлюванням наукової

або практичної потрібності та незнанням способів її усунення.

Вибіркова сукупність - це певне число елементів генеральної

сукупності, відібрані за суворо заданим правилом.

Література

1. Назарова Н. С. Социология: Материалы к курсу. - Одесса, 1994.

2. Піча В. М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для

студентів. - К.: "Каравелла", 1999.

3. Радугин А. А. Социология: Курс лекций. - М., 1995

4. Социология: наука об обществе. Учебное пособие / под общ. ред. В. П.

Андрущенко, Н. И. Горлача. - Харьков, 1996.

5. Социологический словарь. - Минск, 1991.

6. Социология: Словарь-справочник. - М., 1991

7. Тощенко Ж. Т. Социология. Общий курс. - М., 1994.