Контрольная: Закон України Про відпустки

Донбаський гірничо-металургійний інститут

Лисичанський інженерний факультет

Варіант № 3

Перевірив викладач

Жадан А.М.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з предмету “ПРАВОЗНАВСТВО”

студентки групи ФН – 01з

Нікіфорової Ольги Василівни

м.Лисичаньк

2003

Зміст

Теоретична частина

Тема : Закон України “Про відпустки”

План

1 Вступ 3

2 Роздiл I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ 3

3 Роздiл II ЩОРIЧНI ВIДПУСТКИ 5

4 Роздiл III ДОДАТКОВI ВIДПУСТКИ У ЗВ'ЯЗКУ З

НАВЧАННЯМ. ТВОРЧА ВIДПУСТКА 11

5 Роздiл IV СОЦIАЛЬНI ВIДПУСТКИ 13

6 Роздiл V ОПЛАТА ВIДПУСТОК 15

7 Роздiл VI ВIДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБIТНОЇ

ПЛАТИ 17

9 Роздiл VII ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД I КОНТРОЛЬ ЗА

ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО

ВIДПУСТКИ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА

ЙОГО ПОРУШЕННЯ 18

9 Роздiл VIII ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ 18

Ситуаційні задачі

Ситуація 1 19

Ситуація 2 20

Література 22

Закон України “Про відпустки”

1 Вступ

Закон України “Про відпустки” (Вiдомостi Верховної Ради (ВВР)) 1997, N 2, ст. 4,

вводиться в дiю Постановою ВР N 505/96-ВР вiд 15.11.96, ВВР, 1997, N 2, ст.

5 ) із змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 2073-III вiд 02.11.2000,

ВВР, 2000, N 51-52, ст.449 N 490-IV вiд 06.02.2003 )

Цей Закон встановлює державнi гарантiї права на вiдпустки, визначає

умови, тривалiсть i порядок надання їх працiвникам для вiдновлення

працездатностi, змiцнення здоров'я, а також для виховання дiтей, задоволення

власних життєво важливих потреб та iнтересiв, всебiчного розвитку особи.

2 Роздiл I - ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство про вiдпустки

Державнi гарантiї та вiдносини, пов'язанi з вiдпусткою, регулюються

Конституцiєю України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, Кодексом законiв про працю

України ( 322-08 ), iншими законами та нормативно-правовими актами України.

Стаття 2. Право на вiдпустки

Право на вiдпустки мають громадяни України, якi перебувають у трудових

вiдносинах з пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм

власностi, виду дiяльностi та галузевої належностi, а також працюють за

трудовим договором у фiзичної особи (далi - пiдприємство).

Iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi працюють в Українi,

мають право на вiдпустки нарiвнi з громадянами України.

Право на вiдпустки забезпечується:

гарантованим наданням вiдпустки визначеної тривалостi iз збереженням на її

перiод мiсця роботи (посади), заробiтної плати (допомоги) у випадках,

передбачених цим Законом;

забороною замiни вiдпустки грошовою компенсацiєю, крiм випадкiв,

передбачених статтею 24 цього Закону.

Стаття 3. Право на вiдпустки у разi звiльнення

За бажанням працiвника у разi його звiльнення (крiм звiльнення за

порушення трудової дисциплiни) йому має бути надано невикористану вiдпустку

з наступним звiльненням. Датою звiльнення в цьому разi є останнiй день

вiдпустки.

У разi звiльнення працiвника у зв'язку iз закiнченням строку трудового

договору невикористана вiдпустка може за його бажанням надаватися й тодi,

коли час вiдпустки повнiстю або частково перевищує строк трудового договору.

У цьому випадку чиннiсть трудового договору продовжується до закiнчення

вiдпустки.

Стаття 4. Види вiдпусток

Установлюються такi види вiдпусток:

1) щорiчнi вiдпустки:

основна вiдпустка (стаття 6 цього Закону);

додаткова вiдпустка за роботу iз шкiдливими та важкими умовами працi

(стаття 7 цього Закону);

додаткова вiдпустка за особливий характер працi (стаття 8 цього Закону);

iншi додатковi вiдпустки, передбаченi законодавством;

2) додатковi вiдпустки у зв'язку з навчанням (статтi 13, 14 i 15 цього

Закону);

3) творча вiдпустка (стаття 16 цього Закону);

4) соцiальнi вiдпустки:

вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами (стаття 17 цього Закону);

вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку

(стаття 18 цього Закону);

додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей (стаття 19 цього

Закону);

5) вiдпустки без збереження заробiтної плати (статтi 25, 26 цього

Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором

можуть установлюватись iншi види вiдпусток.

Стаття 5. Визначення тривалостi вiдпусток

Тривалiсть вiдпусток визначається цим Законом, iншими законами та

нормативно-правовими актами України i незалежно вiд режимiв та графiкiв

роботи розраховується в календарних днях.

Святковi та неробочi днi (стаття 73 Кодексу законiв про працю України)

при визначеннi тривалостi щорiчних вiдпусток та додаткової вiдпустки

працiвникам, якi мають дiтей (стаття 19 цього Закону), не враховуються.

(Частина друга статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2073-III

вiд 02.11.2000 )

3 Роздiл II - ЩОРIЧНI ВIДПУСТКИ

Стаття 6. Щорiчна основна вiдпустка та її тривалiсть

Щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам тривалiстю не менш як 24

календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчується з дня

укладення трудового договору.

Промислово-виробничому персоналу вугiльної, сланцевої, металургiйної,

електроенергетичної промисловостi, а також зайнятому на вiдкритих гiрничих

роботах, на роботах на поверхнi шахт, розрiзiв, кар'єрiв i рудникiв, на

будiвельно-монтажних роботах у шахтному будiвництвi, на транспортуваннi та

збагаченнi корисних копалин надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю

24 календарних днi iз збiльшенням за кожних два вiдпрацьованих роки на 2

календарних днi, але не бiльше 28 календарних днiв.

Працiвникам, зайнятим на пiдземних гiрничих роботах та в розрiзах,

кар'єрах i рудниках глибиною 150 метрiв i нижче, надається щорiчна основна

вiдпустка тривалiстю 28 календарних днiв незалежно вiд стажу роботи, а в

розрiзах, кар'єрах i рудниках глибиною до 150 метрiв - 24 календарних днi iз

збiльшенням на 4 календарних днi при стажi роботи на даному пiдприємствi 2

роки i бiльше.

Працiвникам лiсової промисловостi та лiсового господарства, державних

заповiдникiв, нацiональних паркiв, що мають лiсовi площi, лiсомисливських

господарств, постiйних лiсозаготiвельних i лiсогосподарських пiдроздiлiв

iнших пiдприємств, а також лiсництв надається щорiчна основна вiдпустка

тривалiстю 28 календарних днiв за Списком робiт, професiй i посад,

затверджуваним Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Воєнiзованому особовому складу гiрничорятувальних частин надається

щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, невоєнiзованим

працiвникам гiрничорятувальних частин - 24 календарних днi iз збiльшенням за

кожних два вiдпрацьованих роки на 2 календарних днi, але не бiльше 28

календарних днiв.

Керiвним працiвникам навчальних закладiв та установ освiти, навчальних

(педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, педагогiчним,

науково-педагогiчним працiвникам та науковим працiвникам надається щорiчна

основна вiдпустка тривалiстю до 56 календарних днiв у порядку,

затверджуваному Кабiнетом Мiнiстрiв України. ( Частина шоста статтi 6 в

редакцiї Закону N 2073-III вiд 02.11.2000 )

Iнвалiдам I i II груп надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 30

календарних днiв, а iнвалiдам III групи - 26 календарних днiв.

Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв надається щорiчна основна вiдпустка

тривалiстю 31 календарний день.

Сезонним працiвникам, а також тимчасовим працiвникам вiдпустка надається

пропорцiйно до вiдпрацьованого ними часу. Список сезонних робiт i сезонних

галузей затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Положення цiєї статтi щодо тривалостi щорiчної основної вiдпустки не

поширюються на працiвникiв, тривалiсть вiдпустки яким установлюється iншими

актами законодавства, проте тривалiсть їх вiдпустки не може бути меншою за

передбачену частинами першою, сьомою i восьмою цiєї статтi.

Стаття 7. Щорiчна додаткова вiдпустка за роботу iз шкiдливими

i важкими умовами працi та її тривалiсть

( Стаття 7 вводиться в дiю з 1 сiчня 1998 року згiдно з

Постановою ВР N 505/96-ВР вiд 15.11.96 )

Щорiчна додаткова вiдпустка за роботу iз шкiдливими i важкими умовами

працi тривалiстю до 35 календарних днiв надається працiвникам, зайнятим на

роботах, пов'язаних iз негативним впливом на здоров'я шкiдливих виробничих

факторiв, за Списком виробництв, цехiв, професiй i посад, затверджуваним

Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Конкретна тривалiсть вiдпустки, зазначеної в частинi першiй цiєї статтi,

встановлюється колективним чи трудовим договором залежно вiд результатiв

атестацiї робочих мiсць за умовами працi та часу зайнятостi працiвника в цих

умовах.

Стаття 8. Щорiчна додаткова вiдпустка за особливий характер

працi та її тривалiсть

( Стаття 8 вводиться в дiю з 1 сiчня 1998 року згiдно з Постановою ВР N

505/96-ВР вiд 15.11.96 )

Щорiчна додаткова вiдпустка за особливий характер працi надається:

1) окремим категорiям працiвникiв, робота яких пов'язана з пiдвищеним

нервово-емоцiйним та iнтелектуальним навантаженням або виконується в

особливих природних географiчних i геологiчних умовах та умовах пiдвищеного

ризику для здоров'я, - тривалiстю до 35 календарних днiв за Списком

виробництв, робiт, професiй i посад, затверджуваним Кабiнетом Мiнiстрiв

України;

2) працiвникам з ненормованим робочим днем - тривалiстю до 7 календарних днiв

згiдно iз списками посад, робiт та професiй, визначених колективним

договором, угодою.

Конкретна тривалiсть щорiчної додаткової вiдпустки за особливий характер

працi встановлюється колективним чи трудовим договором залежно вiд часу

зайнятостi працiвника в цих умовах.

Стаття 9. Обчислення стажу роботи, що дає право на щорiчну

вiдпустку

До стажу роботи, що дає право на щорiчну основну вiдпустку (стаття 6

цього Закону), зараховуються:

1) час фактичної роботи (в тому числi на умовах неповного робочого

часу) протягом робочого року, за який надається вiдпустка; ( Пункт 1 частини

першої статтi 9 в редакцiї Закону N 2073-III вiд 02.11.2000 )

2) час, коли працiвник фактично не працював, але за ним згiдно з

законодавством зберiгалися мiсце роботи (посада) та заробiтна плата повнiстю

або частково (в тому числi час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого

незаконним звiльненням або переведенням на iншу роботу);

3) час, коли працiвник фактично не працював, але за ним зберiгалося

мiсце роботи (посада) i йому виплачувалася допомога по державному

соцiальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної вiдпустки для

догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку;

4) час, коли працiвник фактично не працював, але за ним зберiгалося

мiсце роботи (посада) i йому не виплачувалася заробiтна плата у порядку,

визначеному статтями 25 i 26 цього Закону, за винятком вiдпустки без

збереження заробiтної плати для догляду за дитиною до досягнення нею

шестирiчного вiку; ( Пункт 4 частини першої статтi 9 iз змiнами, внесеними

згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

5) час навчання з вiдривом вiд виробництва тривалiстю менше 10 мiсяцiв на

денних вiддiленнях професiйно-технiчних навчальних закладiв;

6) час навчання новим професiям (спецiальностям) осiб, звiльнених у

зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва та працi, у тому числi з

лiквiдацiєю, реорганiзацiєю або перепрофiлюванням пiдприємства, скороченням

чисельностi або штату працiвникiв;

7) iншi перiоди роботи, передбаченi законодавством.

До стажу роботи, що дає право на щорiчнi додатковi вiдпустки (статтi 7 та 8

цього Закону), зараховуються:

1) час фактичної роботи iз шкiдливими, важкими умовами або з особливим

характером працi, якщо працiвник зайнятий у цих умовах не менше половини

тривалостi робочого дня, встановленої для працiвникiв даного виробництва,

цеху, професiї або посади;

2) час щорiчних основної та додаткових вiдпусток за роботу iз

шкiдливими, важкими умовами i за особливий характер працi;

3) час роботи вагiтних жiнок, переведених на пiдставi медичного висновку на

легшу роботу, на якiй вони не зазнають впливу несприятливих виробничих

факторiв.

Якщо працiвник, переведений на роботу на iнше пiдприємство, повнiстю або

частково не використав щорiчнi основну та додатковi вiдпустки i не одержав

за них грошову компенсацiю, то до стажу роботи, що дає право на щорiчнi

основну та додатковi вiдпустки, зараховується час, за який вiн не використав

цi вiдпустки за попереднiм мiсцем роботи. ( Частина третя статтi 9 в

редакцiї Закону N 2073-III вiд 02.11.2000 )

Стаття 10. Порядок надання щорiчних вiдпусток

( Частина перша статтi 10 вводиться в дiю з 1 сiчня 1998 року згiдно з

Постановою ВР N 505/96-ВР вiд 15.11.96 )

Щорiчна додаткова вiдпустка передбачена статтею 7 та пунктами 1 i 2

частини першої статтi 8 цього Закону надається понад щорiчну основну

вiдпустку за однiєю пiдставою, обраною працiвником. Порядок надання

додаткової вiдпустки з кiлькох пiдстав встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

( Частина перша статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2073-III

вiд 02.11.2000 )

Щорiчнi додатковi вiдпустки за бажанням працiвника можуть надаватись

одночасно з щорiчною основною вiдпусткою або окремо вiд неї.

Загальна тривалiсть щорiчних основної та додаткових вiдпусток не може

перевищувати 59 календарних днiв, а для працiвникiв, зайнятих на пiдземних

гiрничих роботах, - 69 календарних днiв.

Щорiчнi основна та додатковi вiдпустки надаються працiвниковi з таким

розрахунком, щоб вони були використанi, як правило, до закiнчення робочого

року.

Право працiвника на щорiчнi основну та додатковi вiдпустки повної

тривалостi у перший рiк роботи настає пiсля закiнчення шести мiсяцiв

безперервної роботи на даному пiдприємствi.

У разi надання працiвниковi зазначених щорiчних вiдпусток до закiнчення

шестимiсячного термiну безперервної роботи їх тривалiсть визначається

пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, за винятком випадкiв, передбачених

частиною сьомою цiєї статтi.

Щорiчнi вiдпустки повної тривалостi до настання шестимiсячного термiну

безперервної роботи у перший рiк роботи на даному пiдприємствi за бажанням

працiвника надаються:

1) жiнкам - перед вiдпусткою у зв'язку з вагiтнiстю та пологами або

пiсля неї, а також жiнкам, якi мають двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв

або дитину-iнвалiда;

2) iнвалiдам;

3) особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв;

4) чоловiкам, дружини яких перебувають у вiдпустцi у зв'язку з

вагiтнiстю та пологами;

5) особам, звiльненим пiсля проходження строкової вiйськової або

альтернативної (невiйськової) служби, якщо пiсля звiльнення iз служби вони

були прийнятi на роботу протягом трьох мiсяцiв, не враховуючи часу переїзду

на постiйне мiсце проживання;

6) сумiсникам - одночасно з вiдпусткою за основним мiсцем роботи;

7) працiвникам, якi успiшно навчаються в навчальних закладах та бажають

приєднати вiдпустку до часу складання iспитiв, залiкiв, написання дипломних,

курсових, лабораторних та iнших робiт, передбачених навчальною програмою;

8) працiвникам, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи повнiстю або

частково щорiчну основну вiдпустку i не одержали за неї грошової

компенсацiї;

9) працiвникам, якi мають путiвку (курсiвку) для санаторно-курортного

(амбулаторно-курортного) лiкування;

10) батькам - вихователям дитячих будинкiв сiмейного типу;

11) в iнших випадках, передбачених законодавством, колективним або

трудовим договором.

Щорiчнi вiдпустки за другий та наступнi роки роботи можуть бути наданi

працiвниковi в будь-який час вiдповiдного робочого року.

Черговiсть надання вiдпусток визначається графiками, якi затверджуються

власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим чи

iншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, i

доводиться до вiдома всiх працiвникiв. При складаннi графiкiв ураховуються

iнтереси виробництва, особистi iнтереси працiвникiв та можливостi для їх

вiдпочинку.

Конкретний перiод надання щорiчних вiдпусток у межах, установлених

графiком, узгоджується мiж працiвником i власником або уповноваженим ним

органом, який зобов'язаний письмово повiдомити працiвника про дату початку

iдпустки не пiзнiш як за два тижнi до встановленого графiком термiну.

(Частина десята статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2073-III

вiд 02.11.2000 )

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облiк вiдпусток, що

надаються працiвникам.

Щорiчнi вiдпустки за бажанням працiвника в зручний для нього час

надаються:

1) особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв;

2) iнвалiдам;

3) жiнкам перед вiдпусткою у зв'язку з вагiтнiстю та пологами або пiсля неї;

4) жiнкам, якi мають двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або

дитину-iнвалiда;

5) одинокiй матерi (батьку), якi виховують дитину без батька (матерi);

опiкунам, пiклувальникам або iншим самотнiм особам, якi фактично виховують

одного або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв за вiдсутностi батькiв;

6) дружинам (чоловiкам) вiйськовослужбовцiв;

7) ветеранам працi та особам, якi мають особливi трудовi заслуги перед

Батькiвщиною;

8) ветеранам вiйни, особам, якi мають особливi заслуги перед

Батькiвщиною, а також особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України

"Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" ( 3551-12 );

9) батькам - вихователям дитячих будинкiв сiмейного типу;

10) в iнших випадках, передбачених законодавством, колективним або

трудовим договором.

Керiвним, педагогiчним, науковим, науково-педагогiчним працiвникам,

спецiалiстам навчальних закладiв щорiчнi вiдпустки повної тривалостi у

перший та наступнi робочi роки надаються у перiод лiтнiх канiкул незалежно

вiд часу прийняття їх на роботу.

Працiвникам, якi навчаються в навчальних закладах без вiдриву вiд

виробництва, щорiчнi вiдпустки за їх бажанням приєднуються до часу

проведення настановних занять, виконання лабораторних робiт, складання

залiкiв та iспитiв, часу пiдготовки i захисту дипломного проекту та iнших

робiт, передбачених навчальною програмою.

Працiвникам, якi навчаються в середнiх загальноосвiтнiх вечiрнiх

(змiнних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при

загальноосвiтнiх школах, щорiчнi вiдпустки за їх бажанням надаються з таким

розрахунком, щоб вони могли бути використанi до початку навчання в цих

закладах.

Працiвникам художньо-постановочної частини i творчим працiвникам театрiв

щорiчнi вiдпустки повної тривалостi надаються в лiтнiй перiод у кiнцi

театрального сезону незалежно вiд часу прийняття їх на роботу.

Стаття 11. Перенесення щорiчної вiдпустки

Щорiчна вiдпустка на вимогу працiвника повинна бути перенесена на iнший

перiод у разi:

1) порушення власником або уповноваженим ним органом термiну письмового

повiдомлення працiвника про час надання вiдпустки (частина десята статтi 10

цього Закону); ( Пункт 1 частини першої статтi 11 iз змiнами, внесеними

згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом

заробiтної плати працiвнику за час щорiчної вiдпустки (частина перша статтi

21 цього Закону).

Щорiчна вiдпустка повинна бути перенесена на iнший перiод або продовжена в разi:

1) тимчасової непрацездатностi працiвника, засвiдченої у встановленому

порядку;

2) виконання працiвником державних або громадських обов'язкiв, якщо

згiдно з законодавством вiн пiдлягає звiльненню на цей час вiд основної

роботи iз збереженням заробiтної плати;

3) настання строку вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами;

4) збiгу щорiчної вiдпустки з вiдпусткою у зв'язку з навчанням.

Щорiчна вiдпустка за iнiцiативою власника або уповноваженого ним органу, як

виняток, може бути перенесена на iнший перiод тiльки за письмовою згодою

працiвника та за погодженням з профспiлковим або iншим уповноваженим на

представництво трудовим колективом органом у разi, коли надання щорiчної

вiдпустки в ранiше обумовлений перiод може несприятливо вiдбитися на

нормальному ходi роботи пiдприємства, та за умови, що частина вiдпустки

тривалiстю не менше 24 календарних днiв буде використана в поточному

робочому роцi.

У разi перенесення щорiчної вiдпустки новий термiн її надання

встановлюється за згодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним

органом. Якщо причини, що зумовили перенесення вiдпустки на iнший перiод,

настали пiд час її використання, то невикористана частина щорiчної вiдпустки

надається пiсля закiнчення дiї причин, якi її перервали, або за згодою

сторiн переноситься на iнший перiод з додержанням вимог статтi 12 цього

Закону.

Забороняється ненадання щорiчних вiдпусток повної тривалостi протягом двох

рокiв пiдряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам вiком до

вiсiмнадцяти рокiв та працiвникам, якi мають право на щорiчнi додатковi

вiдпустки за роботу iз шкiдливими i важкими умовами чи з особливим

характером працi.

Стаття 12. Подiл щорiчної вiдпустки на частини. Вiдкликання з

вiдпустки

Щорiчну вiдпустку на прохання працiвника може бути подiлено на частини

будь-якої тривалостi за умови, що основна безперервна

її частина становитиме не менше 14 календарних днiв. ( Частина перша статтi

12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 2073-III вiд 02.11.2000, N

490-IV вiд 06.02.2003 )

Невикористану частину щорiчної вiдпустки має бути надано працiвнику, як

правило, до кiнця робочого року, але не пiзнiше 12 мiсяцiв пiсля закiнчення

робочого року, за який надається вiдпустка.

Вiдкликання з щорiчної вiдпустки допускається за згодою працiвника лише для

вiдвернення стихiйного лиха, виробничої аварiї або негайного усунення їх

наслiдкiв, для вiдвернення нещасних випадкiв, простою, загибелi або псування

майна пiдприємства з додержанням вимог частини першої цiєї статтi та в iнших

випадках, передбачених законодавством. У разi вiдкликання працiвника з

вiдпустки його працю оплачують з урахуванням тiєї суми, що була нарахована

на оплату невикористаної частини вiдпустки. ( Частина третя статтi

12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

4 Роздiл III - ДОДАТКОВI ВIДПУСТКИ У ЗВ'ЯЗКУ З НАВЧАННЯМ.

ТВОРЧА ВIДПУСТКА

Стаття 13. Вiдпустка у зв'язку з навчанням у середнiх

навчальних закладах

Працiвникам, якi здобувають загальну середню освiту в середнiх

загальноосвiтнiх вечiрнiх (змiнних) школах, класах, групах з очною, заочною

формами навчання при загальноосвiтнiх школах, надається додаткова оплачувана

вiдпустка на перiод складання:

1) випускних iспитiв в основнiй школi - тривалiстю 10 календарних днiв;

2) випускних iспитiв у старшiй школi - тривалiстю 23 календарних днi;

3) перевiдних iспитiв в основнiй та старшiй школах - вiд 4 до 6

календарних днiв без урахування вихiдних.

Працiвникам, якi складають iспити екстерном за основну або старшу школу,

надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю вiдповiдно 21 та 28

календарних днiв.

Стаття 14. Вiдпустка у зв'язку з навчанням у

професiйно-технiчних навчальних закладах

Працiвникам, якi успiшно навчаються на вечiрнiх вiддiленнях

професiйно-технiчних навчальних закладiв, надається додаткова оплачувана

вiдпустка для пiдготовки та складання iспитiв загальною тривалiстю 35

календарних днiв протягом навчального року. ( Стаття 14 iз змiнами,

внесеними згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

Стаття 15. Вiдпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах,

навчальних закладах пiслядипломної освiти та аспiрантурi

Працiвникам, якi успiшно навчаються без вiдриву вiд виробництва у вищих

навчальних закладах з вечiрньою та заочною формами навчання, надаються

додатковi оплачуванi вiдпустки:

1) на перiод настановних занять, виконання лабораторних робiт, складання

залiкiв та iспитiв для тих, хто навчається на першому та другому курсах у

вищих навчальних закладах:

першого та другого рiвнiв акредитацiї з вечiрньою формою навчання - 10

календарних днiв,

третього та четвертого рiвнiв акредитацiї з вечiрньою формою навчання - 20

календарних днiв,

незалежно вiд рiвня акредитацiї з заочною формою навчання - 30

календарних днiв;

2) на перiод настановних занять, виконання лабораторних робiт, складання

залiкiв та iспитiв для тих, хто навчається на третьому i наступних курсах у

вищих навчальних закладах:

першого та другого рiвнiв акредитацiї з вечiрньою формою навчання - 20

календарних днiв,

третього та четвертого рiвнiв акредитацiї з вечiрньою формою навчання - 30

календарних днiв, незалежно вiд рiвня акредитацiї з заочною

формою навчання - 40 календарних днiв;

3) на перiод складання державних iспитiв у вищих навчальних закладах

незалежно вiд рiвня акредитацiї - 30 календарних днiв;

4) на перiод пiдготовки та захисту дипломного проекту (роботи)

студентам, якi навчаються у вищих навчальних закладах з вечiрньою та заочною

формами навчання першого та другого рiвнiв акредитацiї, - два мiсяцi, а у

вищих навчальних закладах третього i четвертого рiвнiв акредитацiї - чотири

мiсяцi.

Тривалiсть додаткових оплачуваних вiдпусток працiвникам, якi здобувають

другу (наступну) вищу освiту за заочною (вечiрньою) формою навчання у

навчальних закладах пiслядипломної освiти та вищих навчальних закладах, що

мають у своєму пiдпорядкуваннi пiдроздiли пiслядипломної освiти,

визначається як для осiб, якi навчаються на третьому i наступних курсах

вищого навчального закладу вiдповiдного рiвня акредитацiї. ( Статтю 15

доповнено частиною згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

Працiвникам, допущеним до складання вступних iспитiв в аспiрантуру з

вiдривом або без вiдриву вiд виробництва, для пiдготовки та складання

iспитiв надається один раз на рiк додаткова оплачувана вiдпустка з

розрахунку 10 календарних днiв на кожний iспит.

Працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi та

успiшно виконують iндивiдуальний план пiдготовки, надається додаткова

оплачувана вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв та за їх бажанням

протягом чотирьох рокiв навчання - один вiльний вiд роботи день на тиждень з

оплатою його в розмiрi 50 вiдсоткiв середньої заробiтної плати працiвника.

Для працiвникiв, якi навчаються у вищих навчальних закладах з вечiрньою та

заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливостi,

законодавством може встановлюватись iнша тривалiсть вiдпусток у зв'язку з

навчанням.

Вiдпустки, передбаченi пунктами 1 та 2 частини першої та частиною

четвертою цiєї статтi, надаються впродовж навчального року. ( Статтю 15

доповнено частиною шостою згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 ) (

Стаття 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

Стаття 16. Творча вiдпустка

Творча вiдпустка надається працiвникам для закiнчення дисертацiйних

робiт, написання пiдручникiв та в iнших випадках, передбачених

законодавством.

Тривалiсть, порядок, умови надання та оплати творчих вiдпусток

установлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

5 Роздiл IV - СОЦIАЛЬНI ВIДПУСТКИ

Стаття 17. Вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами

На пiдставi медичного висновку жiнкам надається оплачувана вiдпустка у

зв'язку з вагiтнiстю та пологами тривалiстю:

1) до пологiв - 70 календарних днiв;

2) пiсля пологiв - 56 календарних днiв (70 календарних днiв - у разi

народження двох i бiльше дiтей та у разi ускладнення пологiв), починаючи з

дня пологiв.

Жiнкам, якi усиновили новонароджених дiтей безпосередньо з пологового

будинку, надається вiдпустка з дня усиновлення тривалiстю 56 календарних

днiв (70 календарних днiв - при усиновленнi двох i бiльше дiтей).

Стаття 18. Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею

трирiчного вiку

Пiсля закiнчення вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами за

бажанням жiнки їй надається вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення

нею трирiчного вiку.

Пiдприємство за рахунок власних коштiв може надавати жiнкам частково

оплачувану вiдпустку та вiдпустку без збереження заробiтної плати для

догляду за дитиною бiльшої тривалостi.

Ця вiдпустка може бути використана повнiстю або частинами також батьком

дитини, бабою, дiдом чи iншими родичами, якi фактично доглядають за дитиною,

або особою, яка усиновила чи взяла пiд опiку дитину.

За бажанням жiнки або осiб, зазначених у частинi третiй цiєї статтi, у

перiод перебування їх у вiдпустцi для догляду за дитиною вони можуть

працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними

зберiгається право на одержання допомоги в перiод вiдпустки для догляду за

дитиною.

Стаття 19. Додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей

Жiнцi, яка працює i має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв, або

дитину-iнвалiда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без

матерi (у тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному

закладi), а також особi, яка взяла дитину пiд опiку, надається щорiчно

додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 7 календарних днiв без урахування

святкових i неробочих днiв (стаття 73 Кодексу законiв про працю України

(322-08).

За наявностi декiлькох пiдстав для надання цiєї вiдпустки її загальна

тривалiсть не може перевищувати 14 календарних днiв. ( Стаття 19 в редакцiї

Закону N 490-IV вiд 06.02.2003 )

Стаття 20. Порядок надання соцiальних вiдпусток

Тривалiсть вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами обчислюється

сумарно i становить 126 календарних днiв (140 календарних днiв - у разi

народження двох i бiльше дiтей та в разi ускладнення пологiв). Вона

надається повнiстю незалежно вiд кiлькостi днiв, фактично використаних до

пологiв.

До вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами власник або

уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жiнки приєднати щорiчну

вiдпустку незалежно вiд тривалостi її роботи в поточному робочому роцi.

Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку

надається за заявою жiнки або осiб, зазначених у частинi третiй статтi 18

цього Закону, повнiстю або частково в межах установленого перiоду та

оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Особам, зазначеним у частинi третiй статтi 18 цього Закону (крiм осiб, якi

усиновили чи взяли дитину пiд опiку у встановленому законодавством

порядку), вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку

надається на пiдставi довiдки з мiсця роботи (навчання, служби) матерi

дитини про те, що вона вийшла на роботу до закiнчення термiну цiєї вiдпустки

i виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (iз зазначенням дати).

Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею вiку трьох рокiв не

надається працiвнику, якщо дитина перебуває на державному утриманнi.

Додатковi вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, надаються понад

щорiчнi вiдпустки, передбаченi статтями 6, 7 i 8 цього Закону, а також понад

щорiчнi вiдпустки, встановленi iншими законами та нормативно-правовими

актами, i переносяться на iнший перiод або продовжуються у порядку,

визначеному статтею 11 цього Закону. ( Частина шоста статтi 20 iз змiнами,

внесеними згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

6 Роздiл V - ОПЛАТА ВIДПУСТОК

Стаття 21. Порядок оплати вiдпусток

Заробiтна плата працiвникам за час вiдпустки виплачується не пiзнiше нiж за

три днi до її початку.

Порядок обчислення заробiтної плати працiвникам за час щорiчної

вiдпустки, додаткових вiдпусток у зв'язку з навчанням, творчої вiдпустки,

додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, та компенсацiї за

невикористанi вiдпустки, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Працiвникам, якi мають право на соцiальнi вiдпустки, передбаченi

статтями 17 i 18 цього Закону, виплачується державна допомога на умовах,

передбачених Законом України "Про державну допомогу сiм'ям з дiтьми"

(2811-12) та iншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 22. Вiдрахування iз заробiтної плати за час вiдпустки

У разi звiльнення працiвника до закiнчення робочого року, за який вiн уже

одержав вiдпустку повної тривалостi, для покриття його заборгованостi

власник або уповноважений ним орган провадить вiдрахування iз заробiтної

плати за днi вiдпустки, що були наданi в рахунок невiдпрацьованої частини

робочого року.

Вiдрахування, передбачене частиною першою цiєї статтi, не провадиться, якщо

працiвник звiльняється з роботи у зв'язку з:

1) призовом або прийняттям (вступом) на вiйськову службу, направленням на

альтернативну (невiйськову) службу;

2) переведенням працiвника за його згодою на iнше пiдприємство або

переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;

3) вiдмовою вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з

пiдприємством, а також вiдмовою вiд продовження роботи у зв'язку з iстотною

змiною умов працi;

4) змiнами в органiзацiї виробництва та працi, в тому числi лiквiдацiєю,

реорганiзацiєю або перепрофiлюванням пiдприємства, скороченням чисельностi

або штату працiвникiв;

5) виявленням невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй

роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров'я, що

перешкоджають продовженню даної роботи;

6) нез'явленням на роботу понад чотири мiсяцi пiдряд внаслiдок

тимчасової непрацездатностi, не рахуючи вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та

пологами, якщо законодавством не встановлено бiльш тривалий термiн

збереження мiсця роботи (посади) при певному захворюваннi;

7) поновленням на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;

8) направленням на навчання;

9) виходом на пенсiю.

Вiдрахування iз заробiтної плати за невiдпрацьованi днi вiдпустки у разi

смертi працiвника не провадиться.

Стаття 23. Кошти на оплату вiдпусток

Витрати, пов'язанi з оплатою вiдпусток, передбачених статтями 6, 7, 8, 13,

14, 15, 16 i 19 цього Закону, здiйснюються за рахунок коштiв

пiдприємств, призначених на оплату працi, або за рахунок коштiв фiзичної

особи, в якої працюють за трудовим договором працiвники.

В установах та органiзацiях, що утримуються за рахунок бюджетних коштiв,

оплата вiдпусток провадиться iз бюджетних асигнувань на їх утримання.

Оплата iнших видiв вiдпусток, передбачених колективним договором та

угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на

пiдприємствi пiсля сплати податкiв та iнших обов'язкових платежiв до бюджету

або за рахунок коштiв фiзичної особи, в якої працюють за трудовим договором

працiвники. В установах i органiзацiях, що утримуються за рахунок бюджетних

коштiв, оплата цих вiдпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та

iнших додаткових джерел.

Фiнансування допомоги по вагiтностi та пологах, а також по догляду за

дитиною до досягнення нею трирiчного вiку провадиться з коштiв державного

соцiального страхування.

Стаття 24. Грошова компенсацiя за невикористанi щорiчнi

вiдпустки

У разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi

не використанi ним днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки

працiвникам, якi мають дiтей.

У разi звiльнення керiвних, педагогiчних, наукових, науково-педагогiчних

працiвникiв, спецiалiстiв навчальних закладiв, якi до звiльнення

пропрацювали не менш як 10 мiсяцiв, грошова компенсацiя виплачується за не

використанi ними днi щорiчних вiдпусток з розрахунку повної їх тривалостi.

У разi переведення працiвника на роботу на iнше пiдприємство грошова

компенсацiя за не використанi ним днi щорiчних вiдпусток за його бажанням

повинна бути перерахована на рахунок пiдприємства, на яке перейшов працiвник.

За бажанням працiвника частина щорiчної вiдпустки замiнюється грошовою

компенсацiєю. При цьому тривалiсть наданої працiвниковi щорiчної та

додаткових вiдпусток не повинна бути менше нiж 24 календарних днi.

Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв замiна всiх видiв вiдпусток грошовою

компенсацiєю не допускається.

У разi смертi працiвника грошова компенсацiя за не використанi ним днi

щорiчних вiдпусток, а також додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають

дiтей, виплачується спадкоємцям.

7 Роздiл VI - ВIДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБIТНОЇ ПЛАТИ

Стаття 25. Вiдпустка без збереження заробiтної плати, що надається

працiвниковi в обов'язковому порядку

Вiдпустка без збереження заробiтної плати за бажанням працiвника

надається в обов'язковому порядку:

1) матерi або батьку, який виховує дiтей без матерi (в тому числi й у разi

тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), що має двох i

бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дитину-iнвалiда, - тривалiстю до 14

календарних днiв щорiчно;

2) чоловiковi, дружина якого перебуває у пiсляпологовiй вiдпустцi, -

тривалiстю до 14 календарних днiв;

3) матерi або iншим особам, зазначеним у частинi третiй статтi 18 та

частинi другiй статтi 19 цього Закону, у разi якщо дитина потребує

домашнього догляду, - тривалiстю, визначеною у медичному висновку, але не

бiльш як до досягнення дитиною шестирiчного вiку;

4) ветеранам вiйни, особам, якi мають особливi заслуги перед

Батькiвщиною, та особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України "Про

статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" ( 3551-12 ), -

тривалiстю до 14 календарних днiв щорiчно;

5) особам, якi мають особливi трудовi заслуги перед Батькiвщиною, -

тривалiстю до 21 календарного дня щорiчно;

6) пенсiонерам за вiком та iнвалiдам III групи - тривалiстю до 30

календарних днiв щорiчно;

7) iнвалiдам I та II груп - тривалiстю до 60 календарних днiв щорiчно;

8) особам, якi одружуються, - тривалiстю до 10 календарних днiв;

9) працiвникам у разi смертi рiдних по кровi або по шлюбу: чоловiка

(дружини), батькiв (вiтчима, мачухи), дитини (пасинка, падчiрки), братiв,

сестер - тривалiстю до 7 календарних днiв без урахування часу, необхiдного

для проїзду до мiсця поховання та назад; iнших рiдних - тривалiстю до 3

календарних днiв без урахування часу, необхiдного для проїзду до мiсця

поховання та назад;

10) працiвникам для догляду за хворим рiдним по кровi або по шлюбу, який за

висновком медичного закладу потребує постiйного стороннього догляду, -

тривалiстю, визначеною у медичному висновку, але не бiльше 30 календарних

днiв;

11) працiвникам для завершення санаторно-курортного лiкування - тривалiстю,

визначеною у медичному висновку;

12) працiвникам, допущеним до вступних iспитiв у вищi навчальнi

заклади, - тривалiстю 15 календарних днiв без урахування часу, необхiдного

для проїзду до мiсцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працiвникам, допущеним до складання вступних iспитiв в аспiрантуру з

вiдривом або без вiдриву вiд виробництва, а також працiвникам, якi

навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi та успiшно виконують

iндивiдуальний план пiдготовки, - тривалiстю, необхiдною для проїзду до

мiсцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки i назад;

14) сумiсникам - на термiн до закiнчення вiдпустки за основним мiсцем роботи;

15) ветеранам працi - тривалiстю до 14 календарних днiв щорiчно;

16) працiвникам, якi не використали за попереднiм мiсцем роботи щорiчну

основну та додатковi вiдпустки повнiстю або частково i одержали за них

грошову компенсацiю, - тривалiстю до 24 календарних днiв у перший рiк роботи

на даному пiдприємствi до настання шестимiсячного термiну безперервної

роботи. ( Пункт 16 частини першої статтi 25 в редакцiї Закону N 2073-III вiд

02.11.2000

Працiвникам, якi навчаються без вiдриву вiд виробництва в аспiрантурi,

протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вiльний вiд

роботи день на тиждень без збереження заробiтної плати.

Стаття 26. Вiдпустка без збереження заробiтної плати за

згодою сторiн

За сiмейними обставинами та з iнших причин працiвнику може надаватися

вiдпустка без збереження заробiтної плати на термiн, обумовлений угодою мiж

працiвником та власником або уповноваженим ним органом, але не бiльше 15

календарних днiв на рiк.

( Частину другу статтi 26 виключено на пiдставi Закону N 2073-III вiд

02.11.2000 )

8 Роздiл VII - ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД I КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО

ВIДПУСТКИ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ

Стаття 27. Органи нагляду i контролю за додержанням

законодавства про вiдпустки

Нагляд за додержанням законодавства про вiдпустки здiйснюють спецiально

уповноваженi на те державнi органи та iнспекцiї, якi є незалежними у своїй

дiяльностi вiд власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за додержанням законодавства про вiдпустки здiйснюють у межах

своєї компетенцiї центральнi та мiсцевi органи державної виконавчої влади та

профспiлковi органи.

Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуванням законодавства про

вiдпустки здiйснюється Генеральним прокурором України та пiдпорядкованими

йому прокурорами.

Стаття 28. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про

вiдпустки

Особи, виннi в порушеннi законодавства про вiдпустки, несуть

вiдповiдальнiсть згiдно з законодавством.

9 Роздiл VIII - ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 29. Розгляд спорiв щодо вiдпусток

Спори, якi виникають щодо надання вiдпусток, розглядаються в порядку,

встановленому законодавством про працю.

м. Київ, 15 листопада 1996 року

N 504/96-ВР

Ситуаційні задачі

Ситуація № 1

В відповідності з договором завод виготовив продукцію за моделлю замовника –

виробничого об’єднання. Сплативши вартість виготовленої продукції замовник

почав вимагати від заводу сплати зносу наданої моделі. Останній відмовився

від сплати. Спір, який виник, був перенесен в судовий орган. Але суд відмовив

позивачу у позові тому, що ні закон, ні договір, ні інструкційні рекомендації

не передбачають зобов’язань відповідача сплатити знос моделі для продукції,

що виготовляється.

Позивач з доводами судового органу не погодився вказавши на те, що такі

зобов’язання відповідача витікають через обставини, що склалися в роботі

господарських організаційних відносин.

1 В яку інстанцію звернувся позивач?

2 Чи правомірна відмова судового органу в задоволенні вимог позивача?

3 Вирішити ситуацію, скласти зразок позовної заяви.

Відповідь:

1 Позивач звернувся до господарського суду.

2 На мою думку відмова судового органу в задоволенні потреб позивача

правомірна, так як позивач не має підтверджуючих документів і суми позову.

Тому що для вчинення позову потрібні документи, що його обгрунтують :

договори, акти, розрахунки, свої і листи -відповіді.

3 Таким чином в даній ситуації виробниче обєднання не отримає оплати суми

зносу за модель від завода-виробника. Потрібно було скласти договір і

обов’язково вказати на факт сплати зносу. Також законодавством непередбачено

сплати зобов’язань, які ВИТІКАЮТЬ через обставини, що склалися в роботі

господарських організаційних відносин.

Позовна заява - документ, який передається до арбітражу або суду з проханням

про стягнення з відповідача примусовим порядком претензійних сум або якого-

небудь майна.

Виробниче обє’днання

До господарського суду

М. Київ, вул.. Ормана,5

Позивача: Виробничого обє’днання

Тел 255-45-77

У справі відповідачем є:

Завод-виробник

Сума позову – 5000грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Відповідач у цій справі – завод-виробник - не сплачує нам на протязі трьох

місяців суму зноса наданої йому моделі для виробництва продукції. Він повинен

відшкодувати збитки, тому що такі зобов’язання відповідача витікають через

обставини, що склалися в роботі господарських організаційних відносин.

17.10.2003р. ми надіслали відповідачеві лист № 05-45/176, у якому йому було

запропоновано сплатити нам недотримку в суммі 5000 грн. п десятиденний

термін. Відповідь на цей лист нами не отримана. Просимо Господарський суд

стягти з відповідача недотримку і видатки з ведення справи в сумі . грн.

Додаток на 3 аркушах

1 Копія договору від 07.07.2003р.

2 Копія листа відповідачеві

3 Розрахунок суми зносу

Директор

Головний бухгалтер

Дата

Ситуація№ 2

Працівник комбінату Гаврилов був прийнятий на роботу в ЖЕК за сумісництвом

сантехніком. Через 2 місяці ЖЕК його звільнив на підставі, що комбінат

відмінив своє рішення на сумісництво. Гаврилов вважає це звільнення невірним,

тому що:

- зауважень по роботі він не мав;

- звільнений був без попередження і без згоди профкому;

- без виплати вихідної допомоги.

1 Дати характеристику поняттю сумісництва, вказати правила вирішення

сумісництва, оплату праці, порядок надання відпустки, звільнення для

працюючих різних категорій робітників по сумісництву; назвати основні

нормативні акти, що регулюють сумісництво.

2 Відповісти де можуть розглядати виникший спір, яке рішення буде прийнято?

Відповідь:

1 Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої

роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому

ж або на іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за

наймом. Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним

органу за місцем основної роботи не потрібно.

Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство,

установу, організацію, повинен пред’явити власнику або уповноваженому ним

органу паспорт.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за

фактично виконану роботу (ст.102-1). Умови роботи за сумісництвом працівників

державних підприємств, установ, організацій визначаються КМУ.

Загальним принциповим правилом при наданні відпусток особам, які працюють за

сумісництвом, є те, що відпустка за місцем суміщованої роботи надається

одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених

законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи

обмеження суміництва у звязку з особливими умовами та режимом праці без

виплати вихідної допомоги. Працівник попереджується про звільнення за 2

місяці.

Основним нормативним актом, що регулюює сумісництво є Кодекс законів про працю.

Згідно зі ст. 21. “Трудовий договiр” працiвник має право реалiзувати свої

здiбностi до продуктивної i творчої працi шляхом укладення трудового

договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприємствах, в

установах, органiзацiях, якщо iнше не передбачене законодавством, колективним

договором або угодою сторiн.

Згідно зі ст.40 «Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або

уповноваженого ним органу» трудовий договiр, укладений на невизначений строк,

а також строковий трудовий договiр до закiнчення строку його чинностi

можуть бути розiрванi власником або уповноваженим ним органом лише у

випадках:

1) змiн в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiї,

реорганiзацiї, банкрутства або перепрофiлювання пiдприємства, установи,

органiзацiї, скорочення чисельностi або штату працiвникiв;

2) виявленої невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй

роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров'я, якi

перешкоджають продовженню даної роботи;

3) систематичного невиконання працiвником без поважних причин

обов'язкiв, покладених на нього трудовим договором або правилами

внутрiшнього трудового розпорядку, якщо до працiвника ранiше застосовувалися

заходи дисциплiнарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числi вiдсутностi на роботi бiльше трьох годин

протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд

внаслiдок тимчасової непрацездатностi, не рахуючи вiдпустки по вагiтностi i

родах, якщо законодавством не встановлений тривалiший строк збереження мiсця

роботи (посади) при певному захворюваннi. За працiвниками, якi втратили

працездатнiсть у зв'язку з трудовим калiцтвом або професiйним захворюванням,

мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або

встановлення iнвалiдностi;

6) поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;

7) появи на роботi в нетверезому станi, у станi наркотичного або

токсичного сп'янiння;

8) вчинення за мiсцем роботи розкрадання (в тому числi дрiбного) майна

власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою

органу, до компетенцiї якого входить накладення адмiнiстративного стягнення

або застосування заходiв громадського впливу.

Звiльнення з пiдстав, зазначених у пунктах 1, 2 i 6 статтi 40,

допускається, якщо неможливо перевести працiвника, за його згодою, на iншу

роботу.

Не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або

уповноваженого ним органу в перiод його тимчасової непрацездатностi (крiм

звiльнення за пунктом 5 статтi 40), а також у перiод перебування

працiвника у вiдпустцi. Це правило не поширюється на випадок повної

лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї.

Розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним

органу без згоди профспiлкового органупередбачене стаття 43-1. і

допускається у випадках :

лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї;

незадовiльного результату випробування, обумовленого при прийняттi на роботу;

звiльнення з сумiщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу iншого

працiвника, який не є сумiсником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за

сумiсництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу;

звiльнення працiвника, який не є членом професiйної спiлки, що дiє на

пiдприємствi, в установi, органiзацiї;

звiльнення з пiдприємства, установи, органiзацiї, де немає профспiлкової

органiзацiї;

звiльнення керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, його

заступникiв, головного бухгалтера пiдприємства, установи, органiзацiї, його

заступникiв, а також інше;

звiльнення працiвника, який вчинив за мiсцем роботи розкрадання (в тому

числi дрiбне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної

сили, чи постановою органу, до компетенцiї якого входить накладення

адмiнiстративного стягнення або застосування заходiв громадського впливу.

Законодавством можуть бути передбаченi й iншi випадки розiрвання

трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу без

згоди вiдповiдного профспiлкового органу.

2 Виниклий спор відноситься до трудового спору, який розглядається як

комісіями по трудових спорах, так і районними (місцевими) судами.

На мою думку звільнення працівника є неправомірним і звільнений працівник

підлягає відновленню на роботу.

Література

1 Кодекс законів про працю

2 Закон о порядке рассмотрения трудовых споров от 18.02.92

3 Закон України “Про відпустки”

4 Н. Павленко “Организация труда и зароботная плата” (практическое

пособие) т.2, Харьков “Фактор”, 2001

5 Законодавство України про працю (збірник нормативних актів) у 3-х книгах,

Київ:- Істина, 1999