Научная Петербургская Академия

Шпора: Внешнеэкономическая деятельность Украины

перелік програмних питань

1. Концепція розвитку зовнішньоекономічної політики України.

2. Суть і принципи ЗЕД в Україні.

3. Суб'єкти ЗЕД.

4. Право на здійснення ЗЕД.

5. Економічні передумови виходу суб‘єктів ЗЕД на зовнішній ринок.

6. Основні види ЗЕД і форми їх реалізації.

7. Мета та засоби регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

8. Правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності.

9. Органи державного і місцевого регулювання ЗЕД та їх компетенція.

10. Недержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

11. Суб'єкти і методи регулювання ЗЕД.

12. Товарні, фондові, валютні біржі як регулятори ЗЕД. Біржова торгівля

товарами в Україні та її можливість для розробки стратегії виходу на

зовнішній ринок.

13. Міжнародні аукціони і торги, їх організація і проведення. Організація і

проведення міжнародних торгів /тендерів/ в Україні.

14. Торговельно-промислова палата, асоціації та інші організації

координаційного типу, їх роль в регулюванні ЗЕД.

15. Зміст і мета маркетингу в ЗЕД, його особливості, значення і задачі.

16. Маркетингове дослідження зовнішнього ринку, його структура і зміст.

Інформаційна база маркетингових досліджень зовнішнього ринку.

17. Поняття товарного ринку, товару, конкурентоспроможності з точки зору

експортних і імпортних можливостей підприємства.

18. Розробка стратегії досягнення цілей ЗЕД.

19. Управління ЗЕД на підприємстві: організаційна структура, повноваження

основних підрозділів.

20. Експортно-імпортні операції, їх класифікація і методи здійснення.

21. Зустрічні (товарообмінні і компенсаційні) операції: класифікація та

умови проведення. Порядок здійснення і регулювання бартерних операцій.

22. Регулювання і контроль за здійсненням зовнішньоторговельних операцій в

Україні.

23. Квотування і ліцензування експорту та імпорту в ЗЕД.

24. Експортно-імпортні процедури, заборони, вимоги.

25. Індикативні ціни як регулятор зовнішньоторговельних операцій.

26. Антидемпінгові обмеження в зовнішній торгівлі.

27. Сертифікація товарів при імпорті.

28. Антимонопольні заходи в ЗЕД.

29. Товарна номенклатура ЗЕД і порядок її застосування.

30. Операції з давальницькою сировиною в ЗЕД: порядок здійснення і регулювання.

31. Торговельно-посередницькі операції в міжнародній торгівлі: класифікація

та характеристика. Особливості здійснення та регулювання торговельно-

посередницьких операцій в ЗЕД.

32. Спільне підприємництво, його зміст і форми.

33. Іноземні інвестиції: види, форми, правовий режим, гарантії захисту,

порядок здійснення.

34. Офшорні компанії і їх використання в комерційних операціях.

35. Митне законодавство та принципи митного регулювання.

36. Митне оформлення товарів, й інших предметів. Митна документація для

різних видів зовнішньоекономічних операцій. Вантажна митна декларація та її

призначення.

37. Організація діяльності митних брокерів і ліцензійних митних складів.

38. Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, мотиви, правові форми

і порядок створення.

39. Спільна господарська діяльність українських і іноземних партнерів на

території України без створення юридичної особи.

40. Інвестиційна діяльність українських підприємств за кордоном і її правова

основа.

41. Створення підприємств, філій, представництв в Україні, економічний та

юридичний аспекти.

42. Мито як інструмент економічної політики держави.

43. Митні платежі: їх призначення та особливості їх обрахування.

44. Митна вартість, особливості її визначення та застосування.

45. Єдиний митний тариф і порядок його застосування.

46. Зміст і види транспортних операцій у зовнішній торгівлі.

47. Міжнародні правила "Інкотермс" і їх застосування у зовнішньоекономічній

діяльності. Особливості застосування базисних умов постачання.

48. Організація морських, залізничних і автомобільних перевезень.

49. Страхування зовнішньоторговельній діяльності, його види і основний зміст.

50. Система валютного регулювання ЗЕД в Україні.

51. Операції з валютою та порядок розрахунків, функції Національного і

комерційних банків по управлінню валютними ресурсами.

52. Порядок визначення валютного курсу.

53. Відповідальність суб‘єктів господарської діяльності за порушення

валютного законодавства.

54. Мета і задачі створення спеціальних економічних зон /СЕЗ/, їх

класифікація, механізм функціонування. Світовий досвід використання режимів

СЕЗ. Умови і особливості створення СЕЗ в Україні.

55. Міжнародні контракти. Вимоги до зовнішньоторговельного контракту, право

контракту. Зміст і структура зовнішньоторговельного контракту. Формування

ціни зовнішньоторговельного контракту. Підготовка і складання

зовнішньоторговельного контракту. Реєстрація зовнішньоторговельних контрактів

в Україні.

56. Організація міжнародних розрахунків.

57. Механізм розрахунків при здійсненні зовнішньоторговельних операцій.

58. Сутність та форми кредитування в міжнародній торгівлі.

59. Основні умови міжнародних кредитів.

1. Концепція розвитку зовнішньоек. політики в Україні.

Україна за своєю територією, насел, є однією із великих країн Європи. На й

території, що становить 603 тис. км2. проживає 49 млн. чоловік. Україну як

самостійну державу визнало 152 країни світу, а з 140 із них устаио-вили

з нею дипломатичні відн-ни. Сьогодні підпр-ства Укр. мають торгові відносини з

фірмами багатьох країн світу. Зареєстровано понад 3 тис. спільних підприємств,

понад 600 представництв іноземних фірм. Однією з важливих умов успішної і

ефективної ЗЕД Укр. є створ відповідної правової бази. ЇЇ недосконалість

негативно впливає на розвиток зовнішньоекон. відн-н нашої країни, призводить до

безконтрольного вивезення вкрай дефіцитних ресурсів і продажу їх на світовому

ринку за демпінговими цінами. Отже, ЗЕД потребує корінних змін, передусім її

законодавче регулювання. В Укр. вже зроблені кроки щодо створення власної

правової бази ЗЕД. Передусім тут слід назвати ЗУ "Про ЗЕД" від 16.04.1991. В

ньому нормативно визначені принципи, види та суб'єкти ЗЕД питання правового

регул, їх діяльності. 12

грудня 1991р. було прийнято Митний Кодекс У., який визначав принципи орг-ції

митної справи в Укр. Були прийняті відповідні закони "Про державне мито",

"Єдиний митний тариф".

В ряді законів присвячених іншим питанням правового регул., містяться норми,

що стосуються орг-ції і здійсн. ЗЕД Такі норми зокрема містяться в законах

"Про підприємництво" від 7.02 1991 і "Про підприємства в У." від 27.03,91 та

ін. З ряду питань приймалися відповідні постанови ВРУ та КМУ. Таке

регулювання дає можливість державі з урахуванням сусп. інтересів упорядкувати

відн-ни зовнішньоекон. хар-ру, створити відповіднийправов. режим, дотримання

якого сприяє розвитку економічно-го співробітництва, підвищ, його

ефективності.

2. Суть і пр-пи ЗЕД в Укр.

ЗЕД — це госп. діял-сть резидентів і нерезидентів, яка полягає в купівлі-

продажу то-варів, капіталів та робочої сили; наданні послуг, з урахув. міжн.

дог-в ратифікованих Укр., зак-ства Укр. та інтересів Укр. з метою отримання

прибутку або без такового і яка характеризується міграцією капіталів та

товарів із однієї країни в іншу. Пр-пи ЗЕД

урегульовані ст. 2 закону "Про ЗЕД", яка міст. наступні положення :

Суб'єкти зовнішньоекон. діял-ті Укр. та іноземні суб'єкти госп. діял-ті при

здійсн. ЗЕД керуються такими принципами:

1) Пр-пом суверенітету народу Укр. У здійсн. ЗЕД що полягає у:

- виключному праві народу Укр. самостійно та незалеж-но здійснювати ЗЕД на

терит. Укр., керуючись законами, що діють на території Укр.;

- обов'язку У. неухильно виконувати всі дог-ри і зобов'язання Укр. РСР в

галузі міжн. екон. відносин;

2)Пр-пом свободи зовнішньоекон. підприємни-цтва що полягає у:

- праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекон. зв'язки;

- праві суб'єктів ЗЕД здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не

заборон, чинними зак-ми Укр ;

- обов'язку додержувати при здійсненні ЗЕД порядку, встановленого законами У.;

- виключному праві власності суб'єктів ЗЕД на всі одержані ними результати ЗЕД;

3)Пр-пом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

- рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД , незалежно від форм власності, в

тому числі держави, при здійсненні ЗЕД забороні будь-яких, крім передбачених

цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація

суб'єктів ЗЕД а також іноземних суб'єктів госп. діял-ті за формами власності,

місцем розта-шування та іншими ознаками;

-неприпустимості обмежува-льної діял-ті з боку будь-яких її суб'єктів, крім

випадків пе-редбачених цим Законом;

4)Пр-пом верховенства закону, що поляг, у:

- регулюванні ЗЕД тільки законами У.;

- забороні застое, підзакон. актів та

актів управл. місцевих органів, що у будь-який спосіб створ, для суб'єктів

ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами У.;

5)Пр-пом захисту інтересів суб'єктів ЗЕД який полягає у тому, що Укр. як

держава:

- забезпеч, рівний захист інтересів всіх суб'-єктів ЗЕД та іноземних

суб'єктів госп. діял-ті на її терит. згідно з законами Укр.;

- здійсн. рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД Укр. за межами Укр. згідно з

нормами міжн. права;

- здійсн. захист державних інтересів У. як на її терит., так і за її межами

лише відлов, до законів У., умов підписаних нею міжн. договорів та норм міжи.

права;

6)Пр-пом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та

вивезенні товарів.

3. Суб'єкти ЗЕД, право на здійснення ЗЕД.

Право на здійснення ЗЕД регул, ст.5 закону "Про ЗЕД" і містить наступ.

положення:

Всі суб'єкти ЗЕД мають рівне право здійсн. будь-які її види, прямо не

заборонені закона-ми Укр.. незалежно від форм власності та інших ознак.

Втручання держ. органів у ЗЕД її суб'єктів у випадках, не передбач, цим

Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для

її здійсн. умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права

здійсн. ЗЕД і як таке забороняється До суб'єктів ЗЕД може бути застосовано

санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійсн. такої діял-ті у

випадках порушення чинних законів Укр., що стос. цієї діял-ті. Суб'єкт ЗЕД

який одержав від цієї діял-ті у власність кошти, майно, майнові і немайнові

права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися

ними за своїм розсудом

Правове положення суб'єктів регулюється ст 3 закону "Про ЗЕД " :

Суб'єктами ЗЕД в У. є:

1)фіз. особи - гром. Укр., іноземні громад, та особи без громадянства, які

мають ци-вільну правоздатність і дієздатність згідно з за-конами Укр. і

постійно прожив, на терит. Укр.

2) юрид. особи зареєстровані як такі в Укр. і які мають постійне

місцезнаходження на терит. Укр. (підприємства, орг-ції та об'єднання всіх

видів, включаючи акціонерні та ін види госп тов-ств, асоціації, спілки,

концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні

фірми, коопе-ративи, кредитно-фінансові установи, міжн. об'єднання, орг-ції

та інші), в тому числі юрид особи, майно та/або капітал яких є повністю у

власності іноз. суб'єктів господарської діяльності;

3) об'єднання фіз., юрид., фіз. і юрид. осіб, які не є юрид особами згідно з

законами Укр , але які мають постійне місцезнаходження на терит. Укр. і яким

цивільно-правов законами Укр. не заборонено здійсн Госп. діял-ть;

4) структурні одиниці суб'єктів госп. діял-ті Укр. іноз суб'єктів госп. діял-

ті, які не є юрид, особами згідно з законами У. (філії, відділення, тощо),

але мають постійне місцезнаходження на терит. У,

5) спільні піприємства за участю суб'єктів госп діял-ті Укр. та іноз.

суб'єктів госп діял-л, зареєстровані як такі в У. і які мають постійне

місцезнаходж на терит. Укр.; 6) інші суб'єкти госп. діял-ті, передбачені

законами Укр.

??. Національні і іноземні суб'єкти ЗЕД, їх правові форми.

Національні суб'єкти ЗЕД - резиденти, фізичні особи правовой зв'язок яких

відображається в

громадянстві У. та юридичні особи які зареєс-тровані на території У.,

юридична адреса яких знаходиться на території У. Іноземні суб'єкти ЗЕД -

фізичні особи, що не проживають на території У. (не мають громадянства У.)

та юри-дичні особи які зареєстровані як суб'єкти під-приємницької діяльності

на теритоії іншої держави і які мають там юридичну адресу. Правові форми

національних суб'єктів ЗЕД визначені в ст.2 закону "Про підприємства в У."

від 27.03 1991р. В У. виділяють такі види підприємств :

1)Приватне підприємство засноване на власно-сгі фізичної особи

2)Колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу

підприємства

3) господарське товариство - підприємство яке засновано на власності

об'єднання громадян

4) Комунальне підприємство, засноване на власності територіальної громади.

5) Державне підприємство, засноване на держав-ній власності в тому числі

казенне підприєм-ство. Правові форми іноземних суб'єктів ЗЕД можуть

розрізнятися в залежності від форми

здійснення іноземних інвестицій (ст. З закону "Про режим іноземного

інвестування". Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:

1) часткової участі у підприємствах, що ство-рюються спільно з українськими

юридичними і фізичними особами, або придбання частки дію-чих підприємств;

2) створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, фі-лій

та інших відокремлених підрозділів іно-земних юридичних осіб або придбання у

вла-сність діючих підприємств повністю;

3) прид-бання, не заборонене законами України, неру-хомого чи рухомого майна,

включаючи будин-ки, квартири, приміщення, обладнання, тран-спортні засоби та

інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових

комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

4)придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фі-зичних осіб

прав на користування землею та використання природних ресурсів на території

України;

5) придбання інших майнових прав;

в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без

створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської

діяльності України Також іноземні суб'єкти ЗЕД можуть створю-вати

представництва, філії для більш повного досягнення своїх цілей, якщо це не

суперечить Законам У.

4. Вимоги до зовнішньоекономічн. контракту, право контракту

З.-е, контракт - матеріально оформлена угода двох або

більше суб'єктів з.-е діяльності та їх Іноземних контрагентів, спрямована на

встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у з.-с.

діяльності. Суб'єкти, які є сторонами з.-е. контракту, мають бути здатними до

укладання контракту Суб'єкти з.-е діяльності при складанні тексту з.-е.

контракту мають право використовувати право будь-якої сторони, відомі

міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій Для

підписання з.-е. контракту суб'єкту з.-е. діяльності не потрібен дозвіл

будь-якого органу державної влади за винятком випадків, передбачених законами

Укр, Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які

види з.-е. контрактів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені

законами Укр. З.-е. контракт може бути визнано недійсним у судовому або

арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам законів Укр. З.-с.

контракт укладається у письмовій формі. Форма зовнішньоекономічної угоди

визначається правом місця її укладання. Права та обов'язки сторін 3-е,

контракту визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту

або в результаті подальшого погодження. При відсутності погодження між

сторонами відносно права, яке має застосовуватись до з,-е контрактів,

застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або

основне місце діяльності сторона, яка має певний статус в угоді (продавцем - у

договорі купівлі-продажу; наймодавцем - у договорі майнового найму; заставником

- у договорі застави).

5.Економічні передумови виходу суб'єктів ЗЕД на зовнішній ринок.

Економічними передумовами виходу суб'єктів ЗЕД на зовнішній ринок можна

назвати наступ-ні 1)По-перше це наявність попиту на товар, що виробляється

суб'єктом ЗЕД на зовнішньому ринку 2) Наявність незайнятої ниші на ринку

товару який збираються поставляти або відсутність конкурентів на цьому ринку.

Або третій варіант коли конкуренти своїми об'ємами продукції не можуть

задовольнити попит ( при появі нового ринку з товаром що має кардинально нові

характеристики і аналогів якого немає )3)Наявність вільних виробничих

потужностей для виробництва даного товару. 4) Наявність вільних грошових

оборотних засобів для підтримки свого товару на зовнішньому ринку

5)3дійснення маркетингових досліджень щодо товару, покупця, ринку, місцевого

зак-ства, політичної стабільності, лояльності влади до іноземних виробників і

т.д. Вивчення товару означає : наскільки товар, що виробляється або буде

вироблятися даним підприємством відповідає потребам, смакам, бажанням

споживача.

Метою вивчення покупця є виявлення та детальне дослідження тих категорій осіб

(споживачів) котрим адресована продукція фірми, а також їхніх звичок та

мотивів, якими вони керуються у своїй поведінці на ринку Основною метою

вивчення ринку є визначення потенціалу продаж і складення прогнозів і

перспектив на майбутнє. Для вивчення перспектив фірма звичайно проводить

дослідження у таких напрямках

а) ємкість ринку тобто аналіз поточного суспільного попиту на даний товар

(товари'' групи).

б) характеристики ринку даного товару, аналізу стану ринкової конкуренції й

оцінка впливу ін. екон. чинників.) тенденції зміни ємкості ринка та соц-

економ фактори, що впливають на неї.

г) прогноз продажу чи частки товарного ринку, яку компанія збирається

контролювати у майбуї ньому.

д) аналіз регіональних ринків, тобто стан і перспективи збуту якогось товару

на певній території.

6) Економічна стабількіс". на світових ринках і політична стаьі.-.і.ність в

країні в яку фірма буде поставлятися товар.

6. Основні види ЗЕД і форма їх реализації.

Ст.4 закону "Про ЗЕД* регулює основні види ЗЕД .До видів ЗЕД які здійснюють в

У. суб'-асги цієї діяльності, належать:

1) експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

2) надання суб'єктами ЗЕД У. послуг інозем-ним суб'єктам господарської

діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експе-диційних, страхових,

консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, бро-керських,

агентських, консигнаційних, управ-лінських, облікових, аудиторських, юридич-

них, туристичних та інших, що прямо і виклю-чно не заборонені законами

У.надання вище-зазначених послуг іноземними суб'єктами гос-подарської

діяльності суб'єктам ЗЕД У.;

3) наукова, науково-технічна, науково-вироб-нича, виробнича, навчальна та

інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяль-ності; навчання

та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

4) міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках,

передбачених законами У.

5) кредит-ні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними

суб'єктами господарської діяль-ності, створення суб'єктами ЗЕД банківських,

кредитних та страхових установ за межами У.; створення іноземними суб'єктами

господарсь-кої діяльності зазначених установ на території У. у випадках,

передбачених законами У.;

6)спільна підприємницька діяльність між суб'-єктами ЗЕД та іноземними

суб'єктами госпо-дарської діяльності, що включає створення спільних

підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій

та спільне володіння майном як на території У., так і за її межами;

7) підприємницька діяльні-сть на території У., пов'язана з наданням

ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних

об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяль-ності;

аналогічна діяльність суб'єктів ЗЕД за межами У.

8) організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок,

аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних

заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів ЗЕД;

організація та здійснення оптової, консигнацій-ної та роздрібної торгівлі на

території У. за іноземну валюту у передбачених законами У. випадках;

9) товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах

зус-трічної торгівлі між суб'єктами ЗЕД та іно-земними суб'єктами

господарської діяльності;

10) орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та

іноземними суб'єктами гос-подарської діяльності;

11) операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах,

валютних біржах та на міжбанківсь- кому валютному ринку; 12) роботи на

контракт-ній основі фізичних осіб У. з іноземними суб'-єктами господарської

діяльності як на терито-рії У., так і за її межами; роботи іноземних фі-

зичних осіб на контрактній сплатній основі з суб'єктами ЗЕД як на території

У., так і за її межами;

13) інші види ЗЕД не заборонені пря-мо і у виключній формі законами У.

Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не

переходить до по-середника (на підставі комісійних.агентських договорів,

договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

7. Мета та засоби регулювання ЗЕД.

Регулювання ЗЕД в У. здійснюється згідно з принципами, визначеними у статті 2

Закону, " Про ЗЕД "з метою: 1) забезпечення збалансованості економіки та

рівноваги внутрішнього ринку У.;2) стимулю-вання прогресивних структурних

змін в еконо-міці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів ЗЕД

У.; 3) створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки У. в

систему світового поділу праці та її наближе-ння до ринкових структур

розвинутих зарубіжних країн.

Регулювання ЗЕД в У. здійснюється за допо- могою: 1) законів У.;2)

передбачених в законах У. актів тарифного і нетарифного регулювання, які

видаються державними органами У. в ме-жах їх компетенції; 3) економічних

заходів оперативного регулювання (валютно-фінансо- вого, кредитного та

іншого) в межах законів

У.;4) рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх

статуними документами в межах законів У.; 5) угод, що укладаються між

суб'єктами ЗЕД і які не су-перечать законам У. Забороняється регулюва-ння ЗЕД

прямо не передбаченими у цій части- ні актами і діями державних і

недержавних органів.Тарифне регулювання - державне регу- лювання за допомогою

митних тарифів. Митні тарифи це перелік митних пошлін, якими об-кладаються

товари при ввоз і і вивозі. Пошліни розрізняють 3 видів :

1) адвалорні 2) спецефічні 3) змішані. Тарифи по

розмірам ставок теж по-діляються на 3 групи : 1) Преференційні 2) Ль-готні 3)

Повні; До нетарифного регулювання відносять кількісні обмеження, торгово-

політи-чні методи стимулювання експерта, торгові договора. До кількосних

методів відносять : кво-тування і ліцензування.

8. Правові режими для іноземних суб'єктів.

господарської діяльності. На території У. згідно з Законом "Про режим іноземних

інвестицій " запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів

господарської діяльності: національний режим, який означає, що

іно-земні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не

менший ніж суб'єк- ти господарської діяльності У. Національний режим

застосовується щодо всіх видів госпо- лаоської діяльності іноземних суб'єктів

цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на те-риторії У., а також щодо

експортно-імпорт- них операцій іноземних суб'єктів господарсь- кої діяльності

тих країн, які входять разом з У. до економічних союзів; 2) режим найбіль-шого

сприяння, який означає, що іноземні суб'-єкти господарської діяльності мають

обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими

користується та/або бу-де користуватися іноземний суб'єкт господар- ської

діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком

випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюються в

рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння

надається на основі вза-ємної угоди суб'єктам господарської діяльно-сті інших

держав згідно з відповідними дого-ворами У. та застосовується у сфері

зовнішньої торгівлі; 3) спеціальний режим, який застосовується до територій

спеціальних економічних зон згідно із статтею 24 цього Закону, а також до

територій митних союзів, до яких входить У., і в разі встановлення будь-якого

спеціаль-ного режиму згідно з міжнародними догово-рами за участю У. відповідно

достатті 25 цього Закону.

9.1. Органи державного регулювання ЗЕД та їх компетенція.

Згідно ст.9 Закону " Про ЗЕД " найвищим орга-ном, що здійснює державне

регулювання ЗЕД є Верховна Рада У. До компетенції ВРУ нале- жать:

1) прийняття, зміна та скасування зако-нів, що стосуються ЗЕД ;

2) затвердження голо-вних напрямів ЗЕД У.;

3)розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулю-вання ЗЕД

3) укладання міжнародних догово-рів У. відповідно до законів У. про

міжнародні договори У. та приведення чинного законода-вства У. у

відповідність з правилами, встановленими цими договорами

4) встановлення спе-ціальних режимів ЗЕД на території У. у відпо-

відності до статей 24,25 цього Закону;

5) затвердження списків товарів, експорт та імпо-рт яких підлягає

ліцензуванню або забороня-ється згідно з статтями 16, 17 цього Закону.

Кабінет Міністрів України:

1) вживає заходів до здійснення ЗЕД У. від-повідно до законів У.;2) здійснює

координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств У. по

регулюванню ЗЕД діяльності; координує роботу торговельних представництв У. в

іноземних державах; 3) приймає норматив-ні акти управління з питань ЗЕД у

випадках, передбачених законами У.; 4) проводить пере-говори і укладає

міжурядові договори У. з питань ЗЕД у випадках, передбачених законами У. про

міжнародні договори У., запезпе-чує виконання міжнародних договорів У. з

питань ЗЕД всіма державними органами уп-равління, підпорядкованими КМУ, та

залу-чає до їх виконання інші суб'єкти ЗЕД на договірних засадах; 5)

відповідно до своєї ком-петенції, визначеної законами У., вносить на розгляд

ВРУ пропозиції про систему міністер-ств, державних комітетів і відомств ; 6)

органів оперативного державного регулювання ЗЕД повноваження яких не можуть

бути вищими за повноваження КМУ, які вона має згідно з законами У.

Національний банк України: 1) здійснює збері-гання і використання

золотовалютного резерву У. та інших державних коштовностей, які за-безпечують

платоспроможність У.;2)представ-ляє інтереси У. у відносинах з центральними

банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними

установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;

3) регулює курс національної валюти У. До грошових одиниць інших держав;

4) здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і

позиках, провадить опе-рації з централізованими валютними ресурсами, які

виділяються з Державного валютного фонду У. у розпорядження НБУ; 5) здійснює

інші функції відповідно до Закону У. "Про банки і банківську діяльність" та

інших законів У. НБУ може делегувати виконання по-кладених на нього функцій

банку для ЗЕД У. Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі

Української РСР:1) забезпечує прове-дення єдиної зовнішньоекономічної політики

при здійсненні суб'єктами ЗЕД виходу на зов-нішній ринок, координацію їх ЗЕД ,

в тому числі відповідно до міжнародних договорів У.; 2) здійснює контроль за

додержанням всіма суб'єктами ЗЕД чинних У. та умов міжнародних договорів^ У, 3)

виконує інші функції відповідно до законів У. і Положення про Міністерство

зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі У..

Державне управління митного контролю У. :

- здійснює митний контроль в У. згідно з чинними законами У. Антимонопольний

комітет України:

- здійснює контроль за додержанням суб'єк-тами ЗЕД антимонопольного

законодавства.

9.2. Органи місцевого управління та їх компетенція в регулюванні ЗЕД.

До органів місцевого управління ЗЕД нале-жать:і) місцеві Ради народних

депутатів У. та їх виконавчі і розпорядчі органи; 2) територі-альні

підрозділи (відділення) органів держав-ного регулювання ЗЕД У. Компетенція

місцевих Рад народних депутатів У. та їх виконавчих і розпорядчих органів

визначається цим Законом та ст. 41 Закона У. "Про місцеві Ради народних

депутатів У. та місцеве і регіональне самоврядування". Вико-навчий комітет

сільської, селищної, міської Ради народних депутатів за дорученням Ради:

1) укладає договори з зарубіжними партнерами на реалізацію і придбання

продукції за раху-нок наявних у них валютних коштів або на іншій основі;

2) сприяє створенню спільних із зарубіжними партнерами підприємств по

використанню природних ресурсів місцевого значення, випуску товарів народного

спожи-вання і наданню послуг населенн незалежно від підпорядкування

співзасновників;3) сприяє створенню спільних із зарубіжними партне-рами

наукових, культурних, туристичних, фізкультурно-оздоровчих центрів. інших

орга-нізацій, пов'язаних із забезпеченням розвитку місцевого господарства, 4)

організує прикор-донну і прибережну торгівлю;5) вносить до ВРУ пропозиції про

створення зон вільного підприємництва.

Нормативні акти місцевих Рад народних депу-татів У. та підпорядкованих їм

виконавчих органів стосовно регулювання ЗЕД приймаються тільки у випадках,

прямо передбачених зако-нами У.Місцеві Ради народних депутатів У.та їх

виконавчі органи діють як суб'єкти ЗЕД лише через створені ними

зовнішньоеконо-мічні комерційні організації, які мають статус юридичної особи

У.

Органи державного регулювання ЗЕД У, мо-жуть створювати свої територіальні

підрозділи (відділення), якщо це випливає з їх компетенції

10. Недержавне регул. ЗЕД.

Недержавне регулювання ЗЕД відбувається на-ступними організаціями : 1) Товарними

, фон-довимі, валютнимі біржами Через ці інститути регулюється попит і

пропозиція на товари Еко-номічний аспект. Він проявляється у тому, що біржа —

це крупнооптовий ринок і водночас тонкий інструмент реального ціноутворення.

Концентрація та централізація величезних то-варних мас на готівкових біржах і

фінансових ресурсів як з реальним товарним покриттям, так і без нього на

строкових біржах дозволяють сформувати економічно обгрунтовану у т.ч

прогнозовану ціну, ув'язати рух товарних і гро-шових потоків, з'єднати

виробництво і спожи-вання, полегшити планування господарської ді-яльності

численних контрагентів угод. В умовах переходу до ринкової економіеи та

посту-пового зменьшення частки держзамовлення поява у нашій країні певної

кількості бірж є першим симптомом початку процесу демонополі-зації. Він

дозволить поступово налагодити ме-ханізм регулювання попиту і пропозиції, який

би зміг би дійсно зацікавити виробника і спо-живача. Найперша умова для цього —

знаход-ження економічно обгрунтованої ціни. Можна сказати, що товарна біржа є

механізмом і інстр- ументом реального ціноутворенн шляхом уп-равління вільною

конкуренції між комерційними посередниками, об"днаними у підприемни-цьку

спілку. Що стосується валютної біржі, то найяскравішим представниками є

Українська міжбанківська валютна біржа на якій відбуваються торги

провідними валютами світу (USD, RUR, DM, €). При цьому всі бажаючі можуть

купитиабо продати певну кількість валюти через біржових брокерів - осіб, які

зареєстровані на біржі і мають право грати на біржових тор-гах Функція валютної

біржі так ж як і товар-ної, різниця лише в тому ,що тут біржа висту-пає

регулятором цін на валюту в залежнояті від того скільки валюти продається і

скільки поку-пається. Фондова біржа являє собою організаційно оформлений,

постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами що

можуть вільно купуватися і продавтися. Економічний аспект полягає в тому, що

суб'єкт ЗЕД в потрібний йому момент може продати або купити певну кількість

акцій при наявності або відсутності зайвих коштів.

2) Торговельно-промислова палата (ТПП), асо-ціації та інші організації

координаційного типу. Завданнями торгово-промислових палат е:

а) надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є

комерційною таємницею, про діяльність українських підпри-ємців і підприємців

зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поши-ренню,

зокрема через засоби масової інформа-ції, знань про економіку і науково-

технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила тор-гівлі в Україні і

зарубіжних країнах, можливо-сті зовнішньоекономічного співробітництва

українських підприємців^) сприяння в органі-зації інфраструктури

інформаційного обслуго-вування підприємництва; в)надання послуг для

здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям, г)

встановлення і роз-виток зв'язків з іноземними підприємцями, а також

організаціями, що об'єднують або представляють їх, участь у роботі

міжнародних не-урядових організацій та інших спільних органі-зацій; д)

сприяння розвитку торгових та інших чесних звичаїв у підприємницькій

діяльності, участь у розробленні правил професійної етики у конкуренції для

різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та обеднань

підпр-тв е)виконання інших завдань, передбачених її статутом. Асоціація

підприємців У., Асоціація малих підприємств викону-ють подібні завдання, що

виконує ТПП.

3) Міжнародні організації типу МВФ, Світовий Банк(СБ), Всесвітня Торгова

Організація (ВТО)

МВФ - основною діяльністю фонду є сприяння міжнародному співробітництву у

валютній сфері, розширенні та збалансованості росту міжнародної торгівлі і

відповідному поліпше-нню макроекономічних умов країн членів. Основні

завдання МВФ : визначення парітету та курсу валют, відміна обмежень у

поточних опе-раціях, консультування з валютних і фінансо-вих опрерацій.ВТО -

її головна мета : сприяння розвитку торгівлі як засобу економічного

зростання та розвитку; вдосконалення технологій.

СБ — головне завдання Банку полягає у стиму-люванні приватних іноземних

капіталовкла-день шляхом надання гарантій чи шляхом пря-мої участі, а

також у сприянні міжнародної торгівлі та підтриманні платіжних балансів.

11. Суб'єкти і методи регулювання ЗЕД.

Правове положення суб'єктів регулюється ст. З закону "Про ЗЕД " :

Суб'єктами ЗЕД в У. є:

1)фізичні особи - громадяни У., іноземні грома- дяни та особи без

громадянства, які мають ци-вільну правоздатність і дієздатність згідно з за-

конами У.і постійно проживають на території У.2) юридичні особи зареєстровані

як такі в У. і які мають постійне місцезнаходження на території У.

(підприємства, організації та об'єд-нання всіх видів, включаючи акціонерні та

ін-ші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми,

торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи,

кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в

тому числі юридичні особи, майно та/або капі-тал яких є повністю у власності

іноземних суб'-єктів господарської діяльності; 3) об'єднання фізичних,

юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з

за-конами У., але які мають постійне місцезнахо- дження на території У. і

яким цивільно-правовими законами У. не заборонено здійснювати господарську

діяльність;

4) структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності У., іноземних

суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з

законами У. (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на

тери-торії У.; 5) спільні піприємства за участю суб'єктів господарської

діяльності У. та іноземних суб'єктів господар-ської діяльності, зареєстровані

як такі в У. і які мають постійне місцезнаходження на території У.; 6) інші

суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами У. Методами регулюва-

ння ЗЕД в У. є 1) Імперативний метод -вста-новлення для суб'єктів ЗЕД певних

правил по-ведінки, які вказують що вчиняти певні дії можна тільки в порядку

встановленому в законодавстві У. 2) Метод диспозитивності полягає в

можливості учасників ЗЕД діяти де-юлькома

способами, на вибір учасника, що встановлені в законодавсві.

12. Товарні, фондові, валютні біржі як регулятори ЗЕД.

Товарна біржа - це ринок масових якісно, рівноцінних товарів, на які угоди

здійснюються без їх наявності. Біржова торгівля дає змогу коцентрувати попит

і пропозицію на товари в певних географічних пунктах без обов'язкового завозу

туди товарів На товарних біржах продаються тільки тзв біржові товари, які в

своїй масі однорідні Фондова біржа - це вид біржі на якій продаються цінні

папериі іноземна валюта.

Товарними , фондовимі, валютнимі біржами. Через ці інститути регулюється попит і

пропозиція на товари. Економічний аспект. Він проявляється у тому, що біржа -

це крупнооптовий ринок і водночас тонкий інструмент реального ціноутворення

Концентрація та централізація величезних то-варних мас на готівкових біржах і

фінансових ресурсів як з реальним товарним покриттям, так і без нього на

строкових біржах дозволяють сформувати економічно обгрунтовану у т.ч.

прогнозовану ціну, ув'язати рух товарних і гро-шових потоків, з'єднати

виробництво і спожи-вання, полегшити планування господарської ді-яльності

численних контрагентів угод В умовах переходу до ринкової економіеи та

посту-пового зменьшення частки держзамовлення поява у нашій країні певної

кількості бірж є першим симптомом початку процесу демонополі-зації. Він

дозволить поступово налагодити ме-ханізм регулювання попиту і пропозиції, який

би зміг би дійсно зацікавити виробника і спо-живача. Найперша умова для цього -

знаход-ження економічно обгрунтованої ціни. Можна сказати, що товарна

біржа є механізмом і інстр- ументом реального ціноутворення шляхом уп-равління

вільною конкуренції між комерційними посередниками, об"днаними у

підприємни-цьку спілку. Що стосується валютної біржі, то найяскравішим

представниками є Українська міжбанківська валютна біржа на якій відбуваються

торги провідними валютами світу (USD, RUR, DM, €). При цьомувсі бажаючі можуть

купитиабо продати певну кількість валюти через біржових брокерів - осіб, які

зареєстровані на біржі і мають право грати на біржових тор-гах. Функція

валютної біржі так ж як і товар-ноі, різниця лише в тому ,що тут біржа

висту-пає регулятором цін на валюту в залежнояті від того скільки валюти

продається і скільки поку-пається. Фондова біржа являє собою організа- і ційно

оформлений, постійно діючий і ринок, на якому здійснюється торгівля

цінними паперами що можуть вільно купуватися і продавтися. Економічний аспект

полягає в тому, що суб'єкт ЗЕД в потрібний йому момент може продати або купити

певну кількість акцій при наявності або відсутності зайвих коштів.

16. Маркетингове дослідження зовнішнього ринку, його структура і зміст.

Жоден ринок не є якимось однорідним утворе-нням, він диференціюється за

різними ознака-ми. Під вивченням зовнішнього ринку розумі-стьсч дослідження

галузевих, регіональних, то-варних ринків і ринків покупців. Основна мста

такого дослідження -визначити (загалом або для кожного ринку зокрема)

потенціал прода-жу та скласти прогноз на майбутнє. Інакше кажучи, дати

кільксну оцінку існуючих і потен-ційних можливостей збуту продукції фірми. З

погляду фірми прогноз продажу має першоряд-не значення для вирішення багатьох

госп. пита-нь. Тому мало компаній відважуються розпоча-ти операції, не маючи

достатньо обґрунтованих припущень стосовно перспектив збуту власної

продукції. Для визначення цих перспектив фір-ма звичайно проводить

дослідження у таких напрямках:

а) ємкість ринку, тобто аналіз поточного суспільного попиту на даний

товар б) характерис-тика ринку даного товару, аналіз стану ринко-вої

конкуренції й оцінка впливу інших економічних показників на характер попиту і

пропо-зиції в) тенденції зміни ємкості ринку та соц.-екном. фактори що

впливають на неї. г) прогноз продажу чи частки товарного ринку, яку

компанія планує контролювати в майбутньому, д)

аналіз регіональних ринків, тобто стан і пер-спективи збуту якогось товару на

певній терн-торії.

Сюди належить досить широке коло дослідже-нь і насамперед вивчення приросту

та міграції населення, а також пов'язаних з цим змін у купівельній

спроможності мешканців даної території. Аналіз регіональних ринків допомогає

вибрати найперспективніші напрямки, за яки-ми необхідно розширити збутову

діяльність, виробити з врахуванням мобільності покупців

науково обгрунтовані принципи поділу зару-біжного ринку на компоненти. При

цьому скорпульозно вивчаються особливості ринкової конкуренції на тому чи

іншому регіональних ринках і т.д. Маркетингові дослідження на зовнішньому

ринку не обмежуються аналізом покупців, товарів, ринків. Значну увагу приді-

лють також оцінці ефективності системи мар-кетингу загалом та її основних

частин, зокрема

пошукам оптимального поєднання всіх факторів ринкового успіху. У цьому

контексті вели-чезного значення набуває спроможність визначити, який саме

кмплекс маркетингу відповідає попиту на зарубіжному ринку, а при остаточно-му

аналізі комерційних операцій - правильно оцінити, чи була маркетингова

діяльність ус-пішною чи ні. В умовах глибоких відмінностей між країнами однією

з функцій маркетингових досліджень на зовнішньому ринку є вивчення

навколишнього середовища та вплив його особливостей на формування комплексу

марке-тингу. Інформаційна база маркетингових долід-жень зовнішнього

ринку.

До інформаційної бази маркетингового дослід-ження можна віднести : 1)

Статистичні дані об'ємів продаж на зовнішньому ринку, кілько-сті покупців та

продавців; аналіз статистичних даних щодо нестачі або залишку товару, що

продається на ринку в поточному періоді. Такі дані маркетингові фірми

отримують з бірж на

яких відбувається торгівля "товаром" 2) Біржо-ві котировки - особливий вид

інформації що стосується фірм які купують і продають цінні папери і валюти 3)

Маркетингові опитування що проводяться серед населення. Метою тако-го

маркетингового опитування є визначення приблизного відсотку населення що

купують даний товар; визначення мотивів, чому саме покупці купуть або не

купують цей товар, що очікують покупці від товара, чим вони задоволені, а

чим ні. 4) Тим чи іншим образом в базу маркетингового дослідження можуть бути

включені прогнози тих чи інших державних органів які ведуть статистичну

звітність щодо тих чи інших змін на ринках. 5) Також багато вели-ких фірм

створили багатопрофіяьні інформа-ційні системи ("банки даних"), де

зберігаються відомості про ринки, товари, покупців, розра-хунки з

постачальниками та покупцями, про збутову мережу, а також інша інформація.

17. Поняття товарного ринку, товару, конкурентноспрможності з точки зору

експорт- но-імпортних можливостей підприємства.

Товарний ринок можна визначити як місце де, фірми, суб'єкти ЗЕД здійснюють

купівлю-про-даж своїх товарів. З точки зору експортно-імпортних можливостей

характеристика товарне- го ринку дає можливість фірмі, суб'єкту ЗЕД

визначити скільки товару цей суб'єкт може ку-пити/продати на ринку в даний

період. Також характеристика та вивчення і аналіз стану рин-кової конкуренції

та інших економічних чинни-ків дає можливість спрогнозувати скільки това-ру

фірма зможе купити/продати в майбутньому Аналіз регіональних ринків дає

можливість узнати стан та перспективи збуту "товару" на певній території.

Товар - це та річ що продає-ться на ринку. Аналіз товару, тобто його

споживчих властивостей, достоїнств та недоліків порівняно із зразками що вже

існують на ринку дає можливість спрогнозувати наскільки добре цій товар буде

продаватися на тому чи іншому товарному ринку. Аналіз конкурентно-

спроможності показує наскільки легко буде

продаватися той чи інший товар. Це залежить від кількості конкурентів на

зовнішньому рин-ку, від того наскільки вони вдало продають свій товар;

скількина ринку покупців і чи збільшується їх кілбкість.Під вивченням зовні-

шнього ринку розуміється дослідження галузе-вих, регіональних, товарних

ринків і ринків покупців. Основна мета такого дослідження - визначити

(загалом або для кожного ринку зо-крема) потенціал продажу та скласти прогноз

на майбутнє. Інакше кажучи, дати кільксну оцінку існуючих і потенційних

можливостей збуту продукції фірми. З погляду фірми прогноз продажу має

першоряд-не значення для вирішення багатьох госп. питань.

18. Розробка стратегії досягнення цілей ЗЕД

Виділяють наступні стратегії:

1 .експортування (без створення зовнішнього виробництва

пряме/непряме через посередників), 2. спільне підприємництво (спільне

володіння, ліцензування, підрядне виробництво, управління за контрактом), 3.

пряме інвестування.

Серед основних форм ралізації:

контрактні та інвестиційні стратегії. Чинники вибору стратегії: внутрішні вимоги

(стиль роботи, організаційна концепція), зовнішні вимоги (контроль ринку,

гнучкість, ресурсні вимоги, ризик, причетність до міжнародного маркетингу),

попередній досвід.

Способи стратегічного керівництва ЗЕД за ступенем участі головного офісу:

стратегічне планування з свободою розпорядження фінансами, фінансовий

контроль з свободою планування, стратегічний контроль (поєднання пререваг

двох попередніх), холдинг (участь головного офісу мінімальна).

Стратегічні профілі компанії за статусом внутрішнього/зовнішнього ринків:

етноцентризм (зовнішній ринок як поглинач надлишків), поліцентризм (зовнішній

ринок як особлива та самодостаня сфера збуту продукції), регіоцентризм

(зовнішній ринок як сукупність окремих секторів з власними стратегіями),

геоцентризм (розробка універсальної стратегії для єдиного зовнішнього ринку)

19. Управліния ЗЕД на підприємстві

Як правило, під терміном "підприємство" у контексті даного питання розуміють

нефінансову організ-ю, що здійснює міжнародні торговельні операції (експорт-

імпорт). Для здійсн. таких операцій у структ. підпр-ва звичайно орг-ся

спеціальний зовнішньоторг. відділ (ЗТВ). Основні задачі ЗТВ за напрямками

діял-ті такі:

експорт (імпорт) включаючи збір інформ-ї (заявок на імпорт тов-в), здійс-ня

калькуляції цін, підготовка рекламних мат-лів, складання переліку потенційн

спож-чів, підготовка і розсипка оферт, переговори за контрактом та його

укладання, проробка та уклад, агентських угод, забезпеч, упаковки і

транспортув., виконання митних процедур, забезпеч. отримання (здійснення)

платежу, врегул. спірних питань за контактом., участь підпр-ва у виставках і

т.п.

У структ. ЗТВ виділяють 2 групи працівників: групу експорту та групу імпорту,

діяльність яких контролює начальник ЗТВ.

О.Старший спеціаліст ЗТВ по експорту (імпорту): розподіляє обов'язків,

контролює роботу та приймає звітність, звітує перед начальником ЗТВ у цілому по

роботі групи і по окр контрактам, контролює переписку за контрактом, здійс-є

переговори, підготовці та укладання агентських угод і т.д.

1.Спеціаліст по експорту (імпорту), (їх кіль-ть визначається

номенклатурою і загальними обсягами експорту): збирає дані по тов-м , що

плануються до експорту (імпорту); готує і оформлює (збирає) рекламні матеріали;

складає списки потенційних покупців (продавців); здійснює іншу технічну роботу

2. Спеціаліст по транспорту, бере участь у калькуляції цін з урах-ням

транспортування, збирає інформ-ю про правила транспортування, док-цію, визначає

можливі шляхи транспорт-ня експортних та імпортних вантажів;забезпечує

транспорт-ня імпортн/експортних вантажів;

3.Спеціаліст по транспорту і митниці:

бере участь у калькуляції експерта цін з урах-ням митних витрат, Ззбирає

інформ-ю про митні правила і док-цію, встановлює контакти з митницею та веде

з нею роботу, оформлює митні процедури при відправці експортн/отрим-ні

імпорти вантажів.

4.1нокореспондент (відповідає поняттю секретар-перекладач, їх кіль-ть у

ЗТВ залежить від загального обсягу операцій); займається підготовкою рекламних

матеріалів; готує та розсилає запити (оферти); веде переписку за експорт

(імпорти) контрактами; перекладає тексти оферт і контрактів, телексів та

ділових листів, техн і юрид док-цй.

20.Експортно-імпортні операції, їх класифікація і методи здійснення

Це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання

торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди екномічного

характеру. Об"єкти: товари, послуги, знання тощо. 0. Основні - безпосередні

операції щодо прав на товар. Забезпечувальні -повязані із переміщенням товару

від продавця до покупця.

1. Основні - зовнішньоторгові (міжнародна торгівля продукцією в

матеріально-речовій формі) -експортно-імпортні (для реалізації чи

виробничого споживання — прямі чи через посередників), ре-екс/ім

(частіше всього призначені для міжнародних торгів, аукціонів, бірж, вивезення

раніше завезеного з метою виграшу в ціні на різних ринках, або ввезення

забракованого товару.)

2. Основні - зовнішньоторгові -промислового співробітництва (поставка

обладнання в рахунок майбутніх доходів, підрядне кооперування, договірне

розмежування, спільне виробництво)

3. Основні - зовнішньоторгові -на давальницькій сировині

4. Основні - орендні - ексім лізинг (лізингова установа покупає товар і

предає його в оренду своєму іноземному клієнтові з правом повернення чи

викупівлі), хайринг, рейтинг

5. Трансфер технологій, ноу-хау тощо; інжиніринг (управлінський,

технологічний, будівельний);

консалтинг, міжнародний перед. і післяпродажний сервіс.

6. Забезпечувальні: транспортні угоди, страхування тощо.

7. Основні - зовнішньоторгові -зустрічної торгівлі (з метою досягнення

ексім балансу):

А) Операції натурального обміну (бартер).

Б) Операція з комерційною компенсацією (бартер у грошовій формі

з можливістю предачі прав 3 особі /світч/)

В) Зустрічні закупки (імпортер закупає експортний товар під зобов’язання

експортера купити певний товар на ринку імпортера, залишивши, таким чином,

частину своєї експортної виручки)

Г) Авансовані закупки (експортер закупає у імпортера певний товар у

якості авансу під обовязок імпортера купити експортний)

Д) "Оффсет" (експортер закупає в імпортера товар в залік експорту)

Метод торгівлі це спосіб здійснення торгового обміну (торгової операції,

або торгової операції). У міжнародній торговій практиці

застосовуються два основних методи торгівлі:

• прямий метод (здійснення операції безпосереднє між виробником і

споживачем): скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику,

знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої

несумлінності або недостатньої компетенції посередницької організації. Але:

необхідність достатньої квалафікац., знання ринку, збільш міжнародні ризики.

• непрямий метод (здійснення операції через посередника).

21. Зустрічні (товарообмінні і компенсаційні) операції.

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності

це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або

договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних

(імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом

зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської

діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами,

послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у

готівковій або безготівковій формі.

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову

вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає як

продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі.

Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному контракті. В ньому ж

може бути передбачено взаємне задоволення інтересів партнерів в будь-якій іншій

формі, наприклад, чаткова оплата початкової поставки чи інше.

Принципова відмінність - в розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій

формі та в тому, що експортер може передати свої зобов'язання із зустрічного

імпорту третій стороні.

При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна

фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні В список товарів, що вона

хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які вона

пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні списки

товарів, які є невід'ємною частиною компенсаційної угоди.

Зустрічні закупки. Вони означають зобов'язання експортера закупити чи

забезпечити закупівлю третьою стороною товарів на певну суму в країні

імпортера. Імпортер виставляє закупівлю експортером товару в його країні

обов'язковою УМОВОЮ контракту. Імпортер закупає експортний товар під

зобовязання експортера купити певний товар на ринку імпортера, залишивши гаким

чином, частину свосі експорт лої виручки. Обсяг зустрічних закупок від

загальної суми фіксується в контракті + обовязок ексопртера п'чш.сати контракти

з контрагентами країни-імпортера на обумовлену суму.

Інші операції'. Авансовані закупки (експортер закупає у імпортера певний

товар у якості авансу під обовязок імпортера купити експортний), "Оффсет"

(експортер закупає в імпортера товар в залік експорту), "Свіфт".

22. Регулювання і контроль за здійсненням зовнішньоторгівельних операцій в

Україні.

Регулювання імпорту: тарифне (через ставки митних тарифів, в У - звід ставок на

базі ЄМТ) Нетарифно: кількісні обмеження'.

Квоти - це граничні обсяги певних товарів, які дозволено імпортувати

(експортувати) на терит. країни протягом певного терміну. Квоти бувають

індивідуальними, що обмежують ввезення (вивіз) в одну конкретну країну;

груповими, що встановл. об'єм ввезення (вивозу) в певну групу країн, а також

глобальними, коли імпорт (експорт) обмежується без вказівки країн, на які це

обмеження розповсюдж. Ліцензії - це дозволи на імпорт (експорт) товарів

протягом якогось часу, що видаються компетентн. органами. Ліцензії бувають

генеральними, які представляють собою дозвіл на імпортні (експортні) операції з

визначеними товарами протягом всього терміну дії режиму ліцензування. Крім

того, бувають ліцензії індивідуальні, що дозвол. одному суб'єкту підпр. діял-ті

здійсн. однієї імпортної (експортної) операції по товару, що ліцензується.

Квоти і ліцензії обмежують самостійність підприємців відносно вибору ринку і

об'єму торгівлі.

В Укр.: ДКМ "Про квотування і ліцензування експорту товарів, робіт, послуг":

рішення про запровадж. режиму ліцензування та квотування експорту /імпорту/

приймається КМУ за поданням Мінекономіки з визначенням списку конкр. товарів

/робіт, послуг/, що підпадають під режим ліцензування та квотування, і

строків дії цього режиму; Положення "Про порядок видачі разових

(індивідуальних) ліцензій",

Видача: Управління контрактного обліку і нетарифного регулювання МЗЕЗТорг.

Ліцензія видається з терміном дії, потрібним для здійсн. відповід.

зовнішньоекон. операції. збільшення кількості необхідної документації,

підвищення вимог до якості упаковки і маркіровки, та ін. До нетарифних

методів відносяться також валютні обмеження, пов'язані з використанням

експортної виручки та отриманням ліцензії на право здійснення операцій в

іноземній валюті (ЗУ «Про порядок проведення операцій в іноземній валюті",

ДКМУ "Про систему валютного регулювання і контролю")

Держава може вживати заходів також по припиненню несумлінної конкуренції при

здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у разах демпінгу, тобто

продажу товарів по цінах нижче контрактних на міжнародний товарних ринках. У

разі встановлення факту демпінгу може бути застосоване антидемпінгове мито.

Антидемпінгове мито - тимчасовий збір в розмірі різниці між цінами продажу

товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, що вводиться імпортуючою країною з

метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі

демпінгу.

Порядок розслідування, розрахунку розмірів тощо - ЗУ "Про захист нац.

товаровиробн. від емпінгованого імпорту", .... субсидійованого,

...застосування спец. заходів щодо імпорту. Органи: Мінекономіки, ДМСУ,

комісія з міжнародної торгівлі.

Торгові договори та угоди, в яких встановлюються принципи торгових

взаємовідносин з іноземними держ., спец. режими, зокрема режим найбільш,

сприяння, чи спец. режим дляСЕЗ.

Встановлення індикативних цін. Регулювання експорту: Акт

Положення про держ. експортний контроль в Укр. від 13.02.98. Органи -Урядова

комісія з політики експортного контролю та Держ. служба експортного контролю

Укр.. Обєкти - товари військового признач я, товари подвійного признач.,

товари, включені до Списків товарів,

Міжнародні передачі якіх підлягають експортному контролю.

??. Порядок здійснення і регулюван. бартерних операцій

ЗУ "Про регулювання бартерних операцій в галузі ЗЕД" Товарообмінна (бартерна)

операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів

експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із

змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок

передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної

діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що

передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у

будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або

безготівковій формі.

У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що

імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються

за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті. Товари, що

імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію

України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних

днів з дати митного оформлення (для високоліквідних товарів - 60 днів,

перевищення лише за наявності індивідуального дозволу). Суб'єкти, які

здійснили експорт або імпорт за б.д. зобов'язані протягом п'яти робочих днів

з дня підписання акта повідомити про це органи д.м.с. України. За кожен день

прострочки за б.д. - 0,3% пені від суми заборгованості.

У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за

бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом

перерахування коштів на рахунок сторони договору, підставою для зняття з

контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором

є подання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку

про надходження коштів

23. Квотування і ліцензування експорту і імпорту в ЗЕД.

Регулювання імпорту: тарифне(через ставкі митних тарифів “ЕМТ”) та не таріфне

Нетарифне:

кількісні обмеження: Квоти - це граничні обсяги певних товарів,

які дозволено імпортувати (експортувати) на територію країни протягом певного

терміну. Квоти бувають індивідуальними, що обмежують ввезення (вивіз) в одну

конкретну країну; груповими, що встановлюють об'єм ввезення (вивозу) в певну

групу країн, а також глобальними, коли імпорт (експорт) обмежується без

вказівки країн, на які це обмеження розповсюджується Ліцензії - це дозволи на

імпорт (експорт) товарів протягом якогось часу, що видаються компетентними

органами. Ліцензії бувають генеральними, які представляють собою дозвіл на

імпортні (експортні) операції з визначеними товарами протягом всього терміну

дії режиму ліцензування. Крім того, бувають ліцензії індивідуальні, що

дозволяють одному суб'єкту підприємницької діяльності здійснення однієї

імпортної (експортної) операції по товару, що ліцензується.

Квоти і ліцензії обмежують самостійність підприємців відносно вибору ринку і

об'єму торгівлі.

В Україні: ДКМ "Про квотування і ліцензування експорту товарів, робіт,

послуг": рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту

/імпорту/ приймається КМУ за поданням Мінекономіки з визначенням списку

конкретних товарів /робіт, послуг/, що підпадають під режим ліцензування та

квотування, і строків дії цього режиму;

Положення "Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій"

(наказ МЗЕЗТорг), Видача: Управління контрактного обліку і нетарифного

регулювання МЗЕЗТорг. Ліцензія видається з терміном дії, потрібним для

здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції.

Ускладнення мітних процедур, збільшення кількості необхідної, підвищення

вимог до якості упаковки і маркіровки, та ін. До нетарифних методів

відносяться також валютні обмеження, пов'язані з використанням експортної

виручки та отриманням ліцензії на право здійснення операцій в іноземній

валюті (ЗУ «Про порядок проведення операцій в іноземній валюті", ДКМУ "Про

систему валютного регулювання і контролю")

Держава може вживати заходів також по припиненню несумлінної конкуренції при

здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у разах демпінгу, тобто

продажу товарів по цінах нижче контрактних на міжнародний товарних ринках. У

разі встановлення факту демпінгу може бути застосоване антидемпінгове мито.

Антидемпінгове мито - тимчасовий збір в розмірі різниці між цінами продажу

товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, що вводиться імпортуючою країною з

метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі

демпінгу.

Порядок розслідування, розрахунку розмірів тощо - ЗУ "Про захист нац.

товаровиробн. від емпінгованого імпорту", .... субсидійованого, ...застосування

спец. заходів щодо імпорту. Органи: Мінекономіки, ДМСУ, комісія з міжнародної

торгівлі. Торгові договори та угоди, в яких встановлюються принципи торгових

взаємовідносин з іноземними державами, спеціальні режими, зокрема режим

найбільшого сприяння, чи спеціальний режим для СЕЗ. Встановлення

індикативних цін. Регулювання експорту: Акт Положення про державний

експортний контроль в Україні від 13.02.98.

Органи: Урядова комісія з політики експортного контролю та Державна

служба експортного контролю України. Обєкти - товари військового призначення,

товари подвійного призначення, товари, включені до Списків товарів, міжнародні

передачі яких підлягають експортному контролю.

24. Експортно-імпортні процедури, заборони, вимоги

Вимоги в сфері сертифікації Декретом КМУ "Про стандартизацію та сертифікацію"

передбачено сертифікувати імпортовану продукцію, що переміщується через

митний кордон У з метою її подальшого продажу або обміну.

Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території

України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має

підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного

сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по

стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим)

ним органом.

Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Сертифікація продукції здийснюється уповноваженими на те органами з

сертифікації

підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації

продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього

природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

створення умов для участі сп.д в міжнародномуспівробітництві та міжнародній

торгівлі.

Обов"язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться: як дарунок; у

режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна і тхн допомога; як інвестиції до

статутного фонду учасників господарської діяльності або на підставі дооворів

про спільну інвест діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту;

на митні ліцензійні склади;

у режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Перелік товарів, що підлягають обов"язковій сертифікації визначений законами

У "Про держ регул імпорту с/г продукції"', "Про якість і безпеку харчових

продуктів і продовольчої сировини", наказами Комітету та постановами КМУ.

Вимоги в . сфері стандартизації. Включає державні стандарти України;

галузеві стандарти; стандарти науково-технічних та інженерних товариств і

спілок; технічні умови, міждержавні стандарти згідно міжнародних договорів.

Містить вимоги щодо: безпеки продукції для життя, здоров'я і майна громадян,

вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні

норми і правила;

метрологічні, норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують

достовірність і єдність вимірювань; положення, що забезпечують технічну

єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування)

продукції тощо. Поширюється на всі п.у.о., с.п.д. незалежно від форм

власності та на відповідну продукцію.

Митні процедури включають: визначення товару згідно митної класифікації

(+ визначення походження товару), митну оцінку із включенням розмірів

встановлених ставок мита (тобто визначення митної вартості товару)

Інші вимоги Ветеренарний контроль здійснюється при ввезенні, вивезенні та

транзиті через теритоорію У тварин, продуктів і сировини тваринного

походження та інших вантажів, фітосанітарний контроль, дозвіл на ввезення

зброї, валюти, фармацевтичних препаратів, відходів, с/г продукціі, тощо.

26. Антидемпінгові обмеження в ЗЕД

Демпінг - метод фінансової нетарифноі торгової політики, що

полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних

цін більш субнормально рівня цін, існуючого в цих країнах Демпінг може

здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, прагнучих заволодіти

зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій

експортерам. У комерційній практиці демпінг може набувати одну з наступних

форм:

Спорадичний демпінг - епізодичний продаж зайвих запасів товарів на

зовнішній ринок по занижених цінах.

Навмисний демпінг - тимчасове умисне зниження експортних цін з

метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін.

Постійний демпінг - постійний експорт товарів по ціні нижче справедливої.

Зворотний демпінг - завищення цін на експорт в порівнянні з цінами

продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Взаємний демпінг -

зустрічна торгівля двох країн одним і тим же товаром по занижених цінах.

У основі демпінгу звичайно лежить ринкова ситуація, при якій еластичність

попиту по ціні на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це

дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне положення на внутрішньому ринку,

продавати свої товари по більш високих цінах, ніж на зовнішньому ринку, де

попит більш еластичний по ціні і де конкуренція вище. Демпінг заборонений як

міжнародними правилами в рамках ВТО, так і національними антидемпінговими

законами багатьох країн. Для захисту від навмисного демпінгу країни

використовують антидемпінгове мито. Антидемпінгове мито - тимчасовий збір в

розмірі різниці між цінами продажу товару на внутрішньому і зовнішньому ринках,

що вводиться імпортуючою країною з метою нейтралізації негативних наслідків

нечесної цінової конкуренції на основі демпінгу.

Ставку антидемпінгового мита звичайно визначають одним з наступних способів:

0. Як різницю в ціні, по якій товар реально продається на ринку експортуючої

країни і на ринку що імпортує.

1.Як різницю в ціні, по якій товар повинен був би продаватися на ринку

експортуючої країни, і ціни, по якій він реально продається на ринку

імпортуючої країни. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера

встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку на

продаж на внутрішньому ринку і вартості упаковки і транспортування товару в

імпортуючу країну

27. Сертифікація товарів при імпорті

Вимоги в сфері сертифікації Декретом КМУ "Про стандартизацію та

сертифікацію" передбачено сертифікувати імпортовану продукцію, що переміщується

через митний кордон У з метою її подальшого продажу або обміну.

Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території

України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має

підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного

сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по

стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим)

ним органом.

Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Сертифікація продукції здийснюється уповноваженими на те органами з

сертифікації

підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації

продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього

природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

створення умов для участі с.п.д. в міжнародномуспівробітництві та міжнародній

торгівлі.

Обов"язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться: як дарунок; у

режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна і тхн допомога; як інвестиції до

статутного фонду учасників господарської діяльності або на підставі дооворів

про спільну інвест діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту;

на митні ліцензійні склади;

у режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Перелік товарів, що підлягають обов"язковій сертифікації визначений законами

У "Про держ регул імпорту с/г продукції", "Про якість і безпеку харчових

продуктів і продовольчої сировини", наказами Комітету та постановами КМУ.

28. Антимонопольні заходи в ЗЕД

Згідно ЗУ "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної

конкуренції у підприємницькій діяльності" монопольне становище - це домінуюче

становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або

разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку

певного товару. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання,

частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків.

Відповідно: монопольна діяльність, монопольна ціна, монопольне утворення

Зловживання монопольним становищем:

1. нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне

становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору

2. обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів,

що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку

чи встановлення монопольних цін;

3. часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлітовару при

відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або

можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення

монопольних цін;

4. інші дії, що призвели або можуть призвести до створення перешкод доступу

на ринок інших суб'єктів.

5. встановлення дискримінаційних, монопольно-високих чи низьких цін.

Антимонопольні заходи:

1. Контроль за створенням, реорганізацією (злиттям, приєднанням), ліквідацією

с.п.д.

2. Контроль за придбанням, передачею в оренду майна

3. Примусовий поділ монопольних утворень (при організаційно-технологічній

можливості)

4. Накладання штрафів, адмін. відповідальності, вилучення незаконно

одержаного прибутку

Орган в Україні: Антимонопольний комітет

29. Товарна номенклатура ЗЕД і порядок її застосування

Основа - Гармонізована система опису і кодування товарів та Комбінована

тарифно-статистична номенклатура ЄС. Суть - основа системи мір державного

регулювання ЗЕД. Правильне застосування – правильне встановлення митних

ставок тощо. Порушення правильного застосування шляхом неправильного

позиціювання

товару, зазначення неправильних даних у митній декларації - відповідальність

згідно чинного законодавства. Основний принцип – однозначне віднесення товару

до тієї чи іншої групи. Цілі — розвиток міжнародної торгівлі,

зменшення видатків, уніфікація комерційних та митних документів.

Рівні класифікації: розділи, групи, підгрупи, товарні позиції, субпозицй,

підсубпозицїї. Крітерії диференціації: походження, різновид матеріалу, хім.

склад.(сировинна ознака), призначення. Порядок розташування для сировинної

групи - ступінь обробки. Кодування здійснюється 9-значним циферним кодом.

Механізм практичного позиціювання - за Основними правилами ТН ЗЕД. (6

правил)

0. Назви груп, підгруп і т.д. – лише для зручності. Юридичну силу має

лише зміст текстів товарних позицій;

1. Будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції певного товару дійсне і

для недоукомплектованих товарів, за умови, що при доукомплектуванні, даний

товар буде мати ті ж самі характеристики, що й готовий;

2. Товари, які не можна однозначно віднести до тієї чи іншої позиції,

відносятся тоді за принципом найбільшої подібності

3. тощо.

30. Операції з давальницькою сировиною в ЗЕД

Суть операцій на давальницькій сировині як різновиду операцій зустрічної

торгівлі полягає у підписанні контракту між контрагентами про перероблення

сировини з оплатою за перероблення частиною виробленої продукції.

Згідно ЗУ "Об операциях с давальческим сырьем в ВЭД"

1. давальческое сырье - сырье, материалы, полуфабрикаты, комплектующие ввезенные

на таможенную территорию Украины иностранным заказчиком (или закупленные

иностранным заказчиком за иностранную валюту в Украине) либо вывезенные за ее

пределы украинским заказчиком для использования при изготовлении готовой

продукции с последующим возвращением всей продукции или ее части в

страну владельца или вывозом в иную страну.

2. Критерий: К операциям с давальческим сырьем во внешнеэкономических

отношениях принадлежат операции, в которых сырье заказчика, на конкретном

этапе его переработки, составляет не менее 20 процентов общей стоимости

готовой продукции;

ДС, ввозимые на территорию Украины

1. ДС., ввозимое на таможенную территорию Украины иностранным заказчиком,

облагается ввозной пошлиной по ставкам Единого таможенного тарифа Украины,

налогами и сборами, которые взимаются в случае ввоза товаров.

2. Основанием для таможенного оформления ДС, ввозимого на таможенную

территорию Украины, является представление украинским исполнителем органу

таможенного контроля копии указанного векселя, авизованного ГНИ по

местонахождению исполнителя.

3. Основанием для таможенного оформления готовой продукции, изготовленной с

использованием давальческого сырья, ввезенного на таможенную территорию

Украины, и вывозимой с этой территории, является представление украинским

исполнителем органу таможенного контроля копии векселя и копии ввозной

грузовой таможенной декларации.

ДС, закупаемое на тер. У. Давальческое сырье может закупаться иностранным

заказчиком на таможенной территории Украины у субъекта предпринимательской

деятель ности Украины за иностранную валюту. Период осуществления операций с

давальческим сырьем, закупленным иностранным заказчиком за иностранную валюту

на таможенной территории Украины у субъектов предпринимательской

деятельности, составляет 90 дней. ДС, вывозимое с территории Украины 1. ДС,

не облагаемое вывозной (экспортной) пошлиной, налогами и сборами, вывозится с

таможенной территории Украины на основании представления украинским

заказчиком органу таможенного контроля письменного обязательства по возврату

в Украину готовой продукции, изготовленной из этого сырья (или возврата в

Украину валютной выручки от реализации готовой продукции), не позднее чем

через 90 календарных дней с момента оформления вывозной грузовой таможенной

декларации. Расчеты за переработку, обработку, обогащение или использование

давальческого сырья могут производиться в денежной форме, путем выделения

части давальческого сырья или готовой продукции либо с использованием трех

форм одновременно при согласии заказчика и исполнителя.

31. 1. Торгівсльно-посеред. операції

ТОП - операції, пов'язані з купівлею та продажем товарів, які виконуються за

дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником

на основі угоди або доручення. До торгово-посередницьких належать фірми, які

в юридичному та господарському відношенні не залежать від виробника чи

споживача товару. Вони діють заради прибутку.

Переваги: 1. Фірма-експортер у такому разі не вкладає значних коштів у

організацію збутової мережі на території країни-імпортера. 2. Вони звільняють

експортера від багатьох турбот, пов'язаних із реалізацією товару

пристосовуючись до вимог ринку.З. Суттєвим є використання капіталу

торгово-посередницьких фірм на основі коротко- та довгострокового кредитування.

Недоліком є те, що експортер позбавлений безпосередніх контактів із

ринками збуту і повністю залежить від добросовісності посередника.

• Торгові фірми здійснюють операції щодо перепродажу товарів від свого

імені і за свій рахунок. Юридичне оформлюють договори купівлі-продажу. Серед

таких виділяють:

торгові доми, експортні фірми, імпортні фірми (ділери, оптові ділери),

дистрибютери (те саме, що й ділер

+ спеціальна угода на ексклюзивне право продажу на даному ринку), брокери

(зводять покупців з продавцями не беручи безпосередньої участі в операції).

• Торгові представники - на основі угоди представляють інтереси

довірителя на певному ринку за обумовленою номенклатурою товарі (функції

моніторингу, збору інформації, пошуку покупців, створення іміджу). Повірені

— на основі разової, спеціальної чи генеральної довіреності отримують право

здійснювати операції від імені та за рахунок довірителя. Агенти діють

на ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів, т. е. принципалов.

У агентських угодах звичайно обумовлюються повноваження посередників за

найбільш істотними умовами зовнішньоторгівельних операцій, а також додаткові

зобов'язання агентів

• Комісіонери дістають право підшукувати партнерів і підписувати з ними

контракти від свого імені, але за рахунок продавця або покупця (комітентів),

які несуть комерційні ризики. Перед третіми особами комісіонери виступають як

продавці. Важлива умова — повноваження комісіонера в договорі комісії

(встановлюються орієнтовні параметри операцій, за межі яких комісіонер не має

права виходити). Іноді застосовують договри комісії на умові делькредере —

тобто предбачається в разі необхідності взяття комісіонером додаткових

зобовязань (наприклад надання покупцю товарного кредиту за власний кошт), що,

відповідно, збільшує розмір комісійних.

• Консигнаія. Експортер (консигнант) постачає товар на склад посередника

(консигнатора) для реалізації на ринку протягом певного терміну. Консигнатор

здійснює платежі консигнанту по мірі його реалізації зі складу. При простій

консигнації після протстрочення встановленого строку реалізації, консигнант має

право відчуджити непроданий товар та використати банківську гарантію

консигнатора для покриття власних збитків. При частково поверненій

консигнації консигнатор зобовязуеться викупити залишки непроданого товару у

консигнаннта після закінчення строку у кількості та за ціною встановленою

попередньо. При беповоротній консигнації всі залишки непроданого товару

залишаються у консигнатора. Неодмінною умовою консигнаційної угоди є збереження

за консигнантом права власності на товари до їх реалізації покупцям.

31.2. Особливості здійснення та регул. Торговельно-посерсдн. операцій.