Контрольная: Контрольна робота

1. Основи правового статусу людини і громадянина, як конституційно-

правовий інститут.

2. Комітети та комісії Верховної Ради України.

1.Основи правового статусу людини і громадянина, як конституційно-правовий

інститут.

Розробники проекту нової Конституції України, зокрема моделі конституційно-

правового статусу оссби і громадянина, спиралися на ліберальну концепцію прав

людини. У Конституції України зі 48 статей розділу ІІ, що присвячені правам

людини і тромадянина, 37 стосується особистих прав і свобод.

Розробники Основного Закону нашої держави виходили з того, що особа не може

існувати як повноправний член суспільства без належних їй прав і свобод.

У ст. 3 Конституції України сказано, що людина є “найвищою соціальною цінністю”.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість

діяльності держави.

Правове становище громадянина в повному обсязі – це сукупність прав, свобод і

обов’язків, якими він наділяється, як суб’єкт правовідносин.

Під конституційно-правовим статусом особи розуміють загальні, основоположні

засади, за допомогою яких у Конституції визначаються основні права, свободи і

обов’язки людини і громадянина, а також гарантії їх здійснення, тобто

можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними,

політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами;

користуватися свободою дій і поведінки в межах Конституції та інших законів.

В основі конституіцйного статусу особи лежить її фактичний соціальний статус,

який визначається всією сукупністю економічних, політичних, духовних,

моральних та інших умов життя суспільства.

Конституційний статус громадянина – поняття, яке відображає тільки те, що

властиве усім і кожному члену суспільства, і “залишає” за своїми рамками все

приватне, індивідуальне, яке стосується конкретних осіб або груп осіб.

Конституйний статус громадянина – єдиний, неподільний і одинаковий для всіх.

До поняття правового статусу входять такі основні елементи (вони становлять

його зміст і структуру): громадянство; загальна правоздатність; принципи

правового статусу; конституційні права, свободи та обов’язки громадян;

гарантії прав і свобод; відповідні правові норми.

Одна з найважливіших рис державно-правового інституту прав і свобод полягає в

тому, що громадяни є вільними і рівними у своїй гідності і правах, є рівними

перед законом у користуванні конституційними правами і свободами. Отже усі

соціальні верстви і групи населення у своїх правах за будь-яких обставин є

рівними, і користування привілеями, що не встановлені законом та суперечать

принципам соціальної справедливості, неприпустиме.

Права і свободи дюдини і громадянина, закріплені у чинній Конституції

України, не є вичерпними. Це означає, що в майбутньому система прав і свобод

може бути розширена та вдосконалена. Консттуційні права і свободи

гарантуються й не можуть бути скасовані.

Конституційні права і свободи громадян, як особливий інститут, мають

властивості та риси, які виділяють їх із загальної системи прав і зумовлюють

їх вирішальну роль у визначенні соціального та правового становища особи в

суспільстві й державі. Вони відрізняються від інших прав як за змістом, так і

за формою закріплення. Ці права і свободи стають крнституційними лише після

того, як будуть закріплені в Конституції.

Конституційні права, свободи та обов’язки мають певні юридичні особливості.

1. Вони виникають не на основі загальних правовідносин, а безпосередньо з

Конституції. Саме Конституція визначеє як їх зміст, так і обсяг.

2. Вони виражають насамперед і безпосередньо відносини та зв’язки

громадянина і держави; інші ж норми права регулюють відносини та зв’язки або

громадян і органів держави, або громадян і державних та громадських

організацій, або громадян між собою.

3. Конституційні права, свободи та обов’язки не припиняються і не

виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не

лише від своїх не лише від своїх конституційних обов’язків, а й від своїх

конституційних прав і свобод.

4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов’язків для всіх

громадян однакові, в той час як суб’єктивні права і юридичні обов’язки різних

громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм змістом, і за

своїм обсягом.

5. Реальність конституційних прав, свобод та обов’язків забезпечується не

стільки індивідуальними зусиллями (не забороненими законом засобами) окремого

громадянина, скільки державним і суспільним ладом. Конституційні права,

свободи та обов’язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права.

2. Комітети та комісії Верховної Ради України.

Верховна Рада України розглянула питання про кількість парламентських

комітетів і вирішила сформувати 23 комітети,а також Спеціальну контрольну

комісію Верховної Ради з питань приватизації.

Комітети Верховної Ради України четвертого скликання

З питань правової політики

З питань науки і освіти

З питань державного будівництва та місцевого самоврядування

З питань молодіжної політики, фізичної культури та спорту

З питань соціальної політики та праці

З питань фінансів та банкової діяльності

З питань культури і духовності

З питань бюджету

З питань економічної політики, управління народним господарством, власності

та інвестицій

З питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

З питань аграрної політики та земельних відносин

З питань будівництва, транспорту і зв’язку

З питань охорони здоров’я, материнства та дитинства

З питань промислової політики та підприємництва

У закордонних справах

У справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів

З питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків

Чорнобильської катастрофи

З питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

З питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин

З питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією

З питань національної безпеки і оборони

З питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради

України

З питань свободи слова та інформації

З питань європейської інтеграції

Спеціальна комісія Верховної Ради України з питань приватизайії.

Основні функції комітетів:

- законопроектна робота;

- збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до

компетенції комітетів;

- здійснення контролю за додержаням та реалізацією Конституції та

законів України та інших нормативно-правових актів;

- вивчення доцільності та ефективності дій Уряду України та іншими

органами виконавчої влади;

- участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням державного

бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів;

- попередній розгляд та підготовка висновків та пропозицій щодо

ратифікації та денонсації міжнародних договорів і угод;

- попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, які призначаються

або затверджуються Верховною Радою України;

- обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких

погоджується з комітетом;

Відповідно до ст. 89 Конституції України Верховна Рада у межах своїх

повноважень може створювати спеціальні комісії для підготовки і попереднього

розгляду питань. Створюються тимчасові слідчі комісії, висновки і пропозиції

яких не є вирішальними для слідства і суду.

Слідчі комісії є колегіальними тимчасовими органами Верховної Ради України,

завданням яких є здійснення парламентського контролю шляхом проведення

розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.

У свою чергу тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України є

колегіальними тимчасовими органами Верховної Ради України, завданням яких є

підготовка і попередній розгляд питань за дорученням Верховної Ради України,

у тому числі допрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради

України.

Окремо Закон визначає особлиовсті статусу спеціальної тимчасової слідчої

комісії для проведення розслідування у справі про усунення Президента України

з поста у порядку імпічменту.

Постанова Верховної Ради України про утворення спеціальної комісії визначає:

- назву комісії;

- завдання комісії;

- кількісний склад комісії;

- обраного Верховною Радою України голову (співголів) комісії;

- персональний склад членів комісії;

- термін діяльності комісії;

- обсяг коштів, попередньо виділених у розпорядження комісії.

Спеціальна комісія утворюється з числа депутатів України, які дали на це згоду.

Особливостями спеціальних комісій є те, що вони працюють у відкритому режимі,

однак за їх рішенням можуть проводитися і закриті засідання.

Спеціальна комісія має право вимагати від запрошених мотивованих пояснень у

разі їх неявки на відповідне засідання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. О. Ф. Фрицький “Конституційне право України”, К., 2002.