Курсовая: Розрахунок техніко-економічних показників цеху

Міністерство освіти і науки України Донецький національний технічний університет Кафедра фінансів і банківської справи КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з курсу “Планування” на тему “Розрахунок техніко-економічних показників цеху” Виконала: студентка гр. ЕПР-98а Іваненко Ірина Перевірила: доц. Устинова Л.М. Донецьк-2002 РЕФЕРАТ Курсовий проект: 64 сторінки, 62 формули, 35 таблиць, 1 рисунок, 8 літературних джерел, 1 додаток. Об’єкт дослідження – відкрите акціонерне товариство “Донецький завод гірничорятувальної апаратури”. Мета курсового проекту - засвоєння методики планування найважливіших показників, придбання навичок використання теоретичених знань, що були отримані під час вивчення курса планування, до рішення конкретних виробничих задач в їх взаємозв’язку. ТРУДОМІСТКІСТЬ, ВИРОБ, ОБЛАДНАННЯ, ЗАВАНТАЖЕННЯ, РЕМОНТОСКЛАДНІСТЬ, ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ, РОЗРЯД, ЧИСЕЛЬНІСТЬ, ВУЄО, ЗВВ, СОБІВАРТІСТЬ, КАЛЬКУЛЯЦІЯ, КОШТОРИС, ШАХОВА ВІДОМІСТЬ, ВИРОБІТОК, ФОНДОВІДДАЧА Вихідні дані для виконання курсового проекту Матеріали, що були зібрані під час проходження техніко-економічної практики: 1.1. Трудомісткість виготовления 10 деталей за видами обробки (виробів) наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Трудомісткість виробів по операціям
№	Найменування виробів	Трудомісткість виготовлення по видам робіт								Разом	Річна програма випуску, шт.	Маса, кг
		токарна	центровка	свердлильна	розміточна	фрезерна	строгальна	розточна	слюсарна
1	Вісь балансу	6,05	0,81	0,36	0,19	0,93	-	-	-	8,34	6432	10
2	Втулка	0,52	-	0,22	0,06	0,87	-	-	-	1,67	12215	5
3	Траверcа	2,04	1,49	0,12	0,08	1,70	1,056	-	-	6,486	5546	7
4	Проушина	1,14	0,267	0,39	0,47	2,80	3,83	1,33	-	10,227	639	12
5	Проушина	7,14	3,867	-	0,47	1,80	3,73	2,55	-	19,557	5759	9
6	Ролік	0,407	-	0,080	0,117	0,474	-	0,397	-	1,475	6128	5
7	Губка	-	-	2,14	0,06	0,89	0,78	-	0,06	3,93	14899	3
8	Кришка підшипника	-	-	0,06	0,10	2,89	-	-	-	3,05	5162	8
9	Ролік	0,51	-	0,117	0,154	0,80	-	0,167		1,748	7331	7
10	Корпус підшипника	-	-	0,30	0,10	0,35	-	1,74	0,08	2,57	3989	4

1.2. Характеристика основного та допоміжного обладнання: модель, категорія ремонтної складності (механічної та електричної частин), потужність електродвигуна, оптова ціна за одиницю наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Склад обладнання в цеху
№	Група обладнання	Модель верстата	Прийнята кількість	Категорія ремонтної складності				Потужність електродвигуна		Оптова ціна, тис. грн.
				механічної		електричної
				на 1 верстат	на всі	на 1 верстат	на всі	на 1 верстат	на всі	на 1 верстат	на всі
1	Токарна	16К20	36	11	396	12	432	10	360	8,500	399,500
2	Свердлильна	2Р53	11	14	154	9	99	5	55	7,000	98,000
3	Розміточна	розміточна дошка	6							0,300	1,800
4	Фрезерна	6А56Г	20	27	540	8	160	22	440	8,250	206,250
5	Строгальна	7А278	11	87	957	72	792	110	1210	9,750	136,500
6	Розточна	2Е656Р	7	28	196	50	350	19	133	8,100	72,900
7	Слюсарна	верстак	1	2	2					0,150	0,150
	Разом		92		2245		1833		2198		915,100

ЗМІСТ ВСТУП .........................................................................5 1. Розрахунок річної виробничої програми...................................6 2. Розрахунок фонду часу роботи обладнання. ...............................7 3. Складання планового балансу робочого часу одного робітника............ 8 4. Розрахунок кількості основного технологічного обладнання і коефіцієнту його завантаження................................................................. ...9 5. Обгрунтування системи обслуговування в цеху (ремонтного, транспортного, інструментального)..........................................................1 2 6. Розрахунок кількості робітників........................................23 7. Обгрунтування організаційної структури управління цехом................29 8. Обгрунтувння системи організації заробітньої плати в цеху..............30 9. Розрахунок фонду оплати праці цеху.....................................32 9.1Розрахунок ФОТ основних виробничих робітників..............................32 9.2.Розрахунок ФОТ допоміжних робітників......................................36 9.3 Розрахунок ФОТ керівників, спеціалістів та інших службовців.............38 10. Розрахунок вартості основних виробничих фондів цеху.....................40 11. Розрахунок потреби в енергетичних ресурсах. ............................42 12. Планування кошторису ВУЕО...............................................47 13. Планування кошторису загальновиробничих витрат. ........................50 14. Складання планової калькуляції 2-х виробів..............................52 15. Планування кошторису витрат на виробництво.............................56 16. Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи цеху.....58 17. Обгрунтування планировки цеху...........................................60 Висновок .....................................................................61 Перелік літератури ...........................................................63 дОДАТОК 1. ...................................................................64 ВСТУП Планування - це процес підготовки на перспективу рішень про те, що повинно бути зроблено, як, ким, коли і скільки має бути використано ресурсів. Життєдіяльність підприємства неможлива без планування, "сліпе" прагнення до одержання прибутку призведе до швидкого краху. Під час створення будь-якого підприємства необхідно визначити мету і задачі його діяльності, що й обумовлює довгострокове планування. Довгострокове планування визначає середньострокове і короткострокове планування, які розраховані на менший термін і тому мають на увазі значну деталізацію і конкретику. Основою планування є план збуту, обсяг збуту визначає обсяг виробництва, що у свою чергу, визначає план матеріально-технічного забезпечення. План МТЗ містить планування всіх видів ресурсів, у тому числі трудових ресурсів, запасів сировини і матеріалів. Це обумовлює необхідність фінансового планування, планування витрат і прибутку. Планування повинне здійснюватися за твердою схемою, використовувати розрахунки багатьох кількісних показників. ВАТ «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» є підприємством машинобудівної галузі; спеціалізується на випуску засобів індивідуального захисту трудящих, контрольно-вимірювальної апаратури й інших видів продукції для нестатків вугільної, хімічної, металургійної й іншої галузей промисловості. До складу заводу входить три основних і три допоміжних виробництва. До основних виробничих одиниць відносять наступні: цех з виробництва та ремонту саморятувальників; цех киснево-дихальної і контрольно-вимірювальної апаратури; ділянка з виробництва індикаторних трубок. Допоміжні виробництва включають: інструментальну ділянку; ремонтно-будівельну ділянку; парокотельну. Завод випускає засоби індивідуального захисту для роботи в шахтах – респіратори, аспіратори, а також патрони до них. Якість виробленої продукції підтверджена національними сертифікатами Укр СЕПРО, завод має також міжнародний сертифікат на систему якості фірми TNO (Голландія), а також сертифікат якості на систему Укр СЕПРО. Продукція, що випускається на ДЗГА, є порівняно якісної, однак вона уступає іноземним аналогам – голландському устаткуванню “Holmatro” і німецькому “Drager”. Продукція заводу користується попитом у таких країнах дальнього зарубіжжя, як Чехія, Словенія, Іран, Болгарія, Індія. 1 Розрахунок річної виробничої програми. Продукція, що виготовляється в цеху, складається з 10 видів виробів, трудомісткість по операціям для каждого виду різна. Дані про трудомісткість виготовлення та обсяг випуску наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Трудомісткість виробів по операціям
№	Найменування виробів	Трудомісткість виготовлення по видам робіт, н-г								Разом	Річна програма випуску, шт.
		токар на	центровка	сверд лильна	розміточна	фре зерна	стро гальна	роз точна	слю сарна
1	Вісь балансу	6,05	0,81	0,36	0,19	0,93	-	-	-	8,34	6432
2	Втулка	0,52	-	0,22	0,06	0,87	-	-	-	1,67	12215
3	Траверcа	2,04	1,49	0,12	0,08	1,70	1,056	-	-	6,486	5546
4	Проушина	1,14	0,267	0,39	0,47	2,80	3,83	1,33	-	10,227	639
5	Проушина	7,14	3,867	-	0,47	1,80	3,73	2,55	-	19,557	5759
6	Ролік	0,407	-	0,080	0,117	0,474	-	0,397	-	1,475	6128
7	Губка	-	-	2,14	0,06	0,89	0,78	-	0,06	3,93	14899
8	Кришка підшипника	-	-	0,06	0,10	2,89	-	-	-	3,05	5162
9	Ролік	0,51	-	0,117	0,154	0,80	-	0,167		1,748	7331
10	Корпус підшипника	-	-	0,30	0,10	0,35	-	1,74	0,08	2,57	3989
	Разом за рік	104660	35914	40656	9061	76536	41406	26133	1213

Таблиця 1.2 – Трудомісткість річної виробничої програми за видами і розрядами робіт

№ п/п	Види робіт	Річна трудомісткість, нормо-годин	В тому числі за розрядами					Середній коефіцієнт виконання норм часу по видам робіт
			2-й	3-й	4-й	5-й	6-й
1	токарна	104660	0	18996	47649	26792	11223	1,05
2	центровка	35914	5023	10284	13610	6997	0	1,2
3	свердлильна	40656	0	11208	12471	10513	6464	1,15
4	розміточна	9061	5213	0	2645	1203	0	1,2
5	фрезерна	76536	0	25896	19907	28930	1803	1,1
6	строгальна	41406	0	0	10503	16901	14002	1,03
7	розточна	26133	6941	7852	7919	3421	0	1,18
8	слюсарна	1213	987	105	121	0	0	1,2
	Разом	335579	18164	74341	114825	94757	33492

2 Розрахунок фонду часу роботи обладнання. Для визначення кількості одиниць обладнання, необхідного для виконання виробничої програми цеху, необхідно розрахувати фонд часу роботи верстата, машини – календарний, номінальний (режимний) та ефективний (дійсний). Календарний фонд часу в 2002 році дорівнює 8760 годин (з урахуванням того, що в році 365 днів та 24 години). Ефективний фонд робочого часу розраховується за формулою: (2.1) α=3,5% - втрати часу на ремонт; Fн - номінальний фонд часу, що визначається за формулою: (2.2) де Дк - кількість календарних днів у плановому 2002 році; ДВ - кількість вихідних днів у році; ДП - кількість святкових днів у році; S - кількість робочих змін, S=2; Т - тривалість зміни, годин. (годин) (годин) 3 Складання планового балансу робочого часу одного робітника Плановий ефективний (дійсний) фонд часу робітника, необхідний для визначення чисельності робітників ділянки, менший за номінальний на величину невиходів робітників на роботу з поважних причин, що регламентовані законом та плануються. Плановий баланс робочого часу одного робітника розраховується за допомогою таблиці 3.1. Таблиця 3.1 – Баланс робочого часу 1 робітника

№ п/п	Показники	Кількість днів	Структура, %
1	Календарний фонд робочого часу	365
2	Неробочі дні -святкові -вихідні	10 104
3	Максимально можливий (номінальний) фонд робочого часу	251	100
4	Планові невиходи: -невиходи через хворобу -чергові відпустки -відпустки з навчання -невиходу у зв’язку з виконанням громадських та державних обов’язків	2,35 19,1 3,5 1,8	0,94 7,6 1,4 0,72
5	Кількість робочих днів за планом	224,25	89,34
6	Планова тривалість робочого дня, годин	7,98
7	Фонд часу роботи (ефективний), годин	1789

Тривалість робочого дня визначається з врахуванням втрат часу в середені робочого дня (3.1). (3.1) де H – кількість годин в році, протягом яких робітники не працюють у дні перед святковими; згідно з законодавством, такі дні скорочують на 1 годину, в 2002 році передсвяткових днів 5. D - кількість робочих днів за планом. (години) Таким чином, планова тривалість робочого дня дорівнює: (3.2) де t – звичайна тривалість робочого дня, t=8. (годин) 4 Розрахунок кількості основного технологічного обладнання і коефіцієнту його завантаження Кількість одиниць основного технологічного обладнання визначається на основі даних про трудомісткість річної виробничої програми по видам робіт та дійсного фонду часу роботи одиниці обладнання, середнього коефіцієнта виконання норм часу та середнього коефіцієнта завантаження обладнання. Розрахунки виконуються за формулою: (4.1) де Nj – річна програма запуску j–го предмета праці, шт.; tij- трудомісткість виготовлення j–го предмета праці на і-ій операції, нормо-год.; Квн – коефіціент виконання норм, Квн =1; Кз – коефіціент завантаження обладнання, Кз =0,8; Fе - ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, годин. Вихідні дані, а також результати розрахунків знаходяться в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Розрахунок кількості обладнання
№ п/п	Група обладнання	Річна трудомісткість, нормо-годин	Кількість обладнання		Коефіцієнт завантаження Кз
			Розрахункова Срозр	Прийнята Сприйн
1	Токарна	140574	46,42	47	0,987
2	Свердлильна	40656	13,25	14	0,947
3	Розміточна	16941	5,52	6	0,920
4	Фрезерна	76536	24,95	25	0,998
5	Строгальна	41406	13,50	14	0,964
6	Розточна	26133	8,52	9	0,946
7	Слюсарна	1213	0,40	1	0,395
	Разом	335579	112,55	116

Токарні та центровочні операції проводяться на токарному обладнанні Розрахуємо кількість обладнання для кожної з 7 його груп: 1. Токарна 2. Свердлильна 3. Розміточна 4. Фрезерна 5. Строгальна 6. Розточна 7. Слюсарна Загальна кількість верстатів складає 116 штук. Коефіцієнт завантаження верстатів розраховується за наступною формулою: , (4.2) де Срозр – розрахункова кількість обладнання; Сприйн – прийнята кількість обладнання. Таким чином отримаємо, що: Кз1 = 46,12:47=0,987 Кз2 = 13,25:14=0,947 Кз3 = 5,52:6=0,920 Кз4 = 24,95:25=0,998 Кз5 = 13,5:14=0,964 Кз6 = 8,52:9=0,946 Кз7 = 0,4:1=0,4 Середній коефіцієнт завантаження для всіх груп обладнання складає 0,89>0,85, що свідчить про достатньо повне використання наявного обладнання в цеху. Результати розрахунків необхідної кількості обладнання заносимо в таблицю 5.1, де розраховується загальна ремонтоскладність для всіх верстатів, загальна потужність електродвигунів та оптова ціна всіх одиниць обладнання. 5 Обгрунтування системи обслуговування в цеху (ремонтного, транспортного, інструментального) 5.1 Ремонтне обслуговування цеху Кількість обладнання, а також чисельність робітників для ремонтного обслуговування цеху визначаються за єдиною системою планово-запобіжних ремонтів. Склад обладнання в цеху наведений в таблиці 5.1. Таблиця 5.1 – Склад обладнання в цеху

№	Група обладнання	Модель верстата	Сприйн	Категорія ремонтної складності				Потужність електродвигуна		Оптова ціна, тис. грн.
				механічної		електричної
				на 1 верстат	на всі	на 1 верстат	на всі	на 1 верстат	на всі	на 1 верстат	на всі
1	Токарна	16К20	47	11	517	12	564	10	470	8,500	399,500
2	Свердлильна	2Р53	14	14	196	9	126	5	70	7,000	98,000
3	Розміточна	розміточ на дошка	6		0					0,300	1,800
4	Фрезерна	6А56Г	25	27	675	8	200	22	550	8,250	206,250
5	Строгальна	7А278	14	87	1218	72	1008	110	1540	9,750	136,500
6	Розточна	2Е656Р	9	28	252	50	450	19	171	8,100	72,900
7	Слюсарна	верстак	1	2	2					0,150	0,150
	Разом		116		2860		2348		2801		915,100

Ремонтний цикл обладнання має наступну структуру: КР-ПР-ПР-СР-ПР-ПР-КР де КР-капітальний ремонт ПР – поточний ремонт СР – середній ремонт Будемо розраховувати лише трудомісткість середнього та поточного ремонтів, бо вважається, що капітальні ремонти виконують спеціальні ремонтні служби заводу. Також необхідно врахувати планові огляди обладнання, що проводяться між кожним видом ремонту; їх загальна кількість становитиме 6. Трудомісткість ремонтних робіт визначається за формулою: Тр=R·C·tед·Кцр (5.1) де R·C - сума одиниць ремонтної складності обладнання; tед - трудомісткість на одиницю ремонтної складності при виконанні певних видів ремонтів і профілактичних операцій; Кцр - коефіцієнт циклічності, що визначає середню кількість ремонтів і профілактичних операцій, які здійснюються умовно на рік. Тривалість ремонтного циклу: Тцр=16800·К об·Кми·Ктс·Ккс·Кв·Кд (5.2) де Коб - коефіцієнт оброблюваного матеріалу, Коб=1,0; Кмз - коефіцієнт матеріалу інструмента, що застосовується , Кмз=1,0; Ктс - коефіцієнт класу точності обладнання, Ктс=1,0; Ккс -коефіцієнт категорії маси, Ккс=1,0; Кв - коефіцієнт віку, Кв=1,0; Кд - коефіцієнт довговічності, Кд=1,0. Тцр=16800·1·1·1·1·1·1=16800(годин) Плановий оперативний час роботи одиниці обладнання становить: Трп=251·8·nзм·Кз·Ков (5.3) где nзм – кількість змін, nзм =2; Кз - коефіцієнт внутризмінного завантаження верстатів, Кз=0,89; Ков - коефіцієнт частки оперативного часу в штучно-калькуляційному, Ков=0,84. Трп=251·8·2·0,89·0,84=3002 (годин) Спираючись на кількість ремонтів у циклі, кількість планових оглядів у міжремонтний період і тривалість ремонтного циклу, визначається коефіцієнт циклічності окремо для кожного виду ремонту і планових оглядів: , (5.4)

де КЦ	– коеф. циклічності i-го виду ремонту і планових оглядів
ni	– число ремонтів i-го виду в циклі і планових оглядах у міжремонтний період
t	– тривалість ремонтного циклу

, (5.5) де ТРП – плановий час роботи однієї одиниці на рік. Тривалість ремонтного циклу: (років) Коефіцієнт циклічності середніх, поточних ремонтів та планових оглядів: Кцсер=1/5,59=0,1789, Кцп.р=4/5,59=0,7156, Кцогл=6/5,59=1,0733. Для знаходження трудомісткості планових та непланових ремонтних робіт потрібна ремонтоскладність обладнання, вона дорівнює 2860 о.р.с. для механічної частини і 2348 для електричної. Для визначення сумарної досягненої ремонтоскладності обладнання, що підлягає всім видам ремонта протягом року, використовують формули: механічної частини: ∑Rмі=∑Rм·Кці (5.6) електричної частини: ∑Rеi=∑Rе·Кцi (5.7) 1)Ремонтоскладність механічної частини обладнання: ∑Rмсер=0,1789·2860=511,654 (о.р.с.) ∑Rмпр=0,7156·2860=2046,616 (о.р.с.) ∑Rмогл=1,0733·2860=3069,638 (о.р.с.) ∑Rпм=511,654+2046,616+3069,638=5627,908 (о.р.с.) 2) Ремонтоскладність електричної частини: ∑Rесер=0,1789·2348= 420,057(о.р.с.) ∑Rепр=0,7156·2348= 1680,229(о.р.с.) ∑Rеогл=1,0733·2348= 2520,108(о.р.с.) ∑Rпе=420,057+1680,229+2520,108=4620,394(о.р.с.) Трудомісткість всіх видів ремонтних робіт визначається за формулою: Тр= tc*Rсер+tт*Rпот +tо*Rо (5.8) де tc, tт, tо – норми трудомісткості капітальних, середніх, поточних ремонтів і планових оглядів відповідно, нормо-годин; Норми трудомісткості на 1 одиницю ремонтоскладності (у нормо-годинах) наведені в таблиці 5.2. Трудомісткість верстатних робіт: Тверст=511,654*3+2046,616*2+ 3069,638*0,1=5935,1578 Трудомісткість слюсарних робіт з ремонту механічної частини: Тслюс=511,654*6+2046,616*4+3069,638*0,75=13558,607 Сумарна трудомісткість ремонту механічної частини: Тмех = Тверст+Тслюс= 5935,1578+13558,607= 19493,774 (годин) (5.9) Таблиця 5.2 – Норми трудомісткості

Види робіт	Види ремонтів			Плановий огляд
	кап. ремонт	середній ремонт	поточний ремонт
Механічної частини	50*	9	6	0,85
1. верстатні	14*	3	2	0,1
2.слюсарні	36*	6	4	0,75
Електричної частини	12,5*	-	1,5	0,2
1. верстатні	2,5*	-	0,3	-
2. електрослюсарні	10*	-	1,2	0,2

* - норми трудомісткості капитального ремонту не використовуються в розрахунках, бо ці види ремонтів будуть проводитися не службами цеху, а спеціальними ремонтними бригадами заводу 2) Ремонт електричної частини: Трудомісткість верстатних робіт: Тверст= 1680,229*0,3=504,069 (годин) Трудомісткість електрослюсарних робіт при ремонті електричної частини: Тел.сл= 1680,229*1,2+2520,108*0,2=2520,296 (годин) Сумарна трудомісткість ремонту електричної частини: Тмех = Тверст+Тслюс= 504,069+2520,296 = 3024,365(годин) (5.10) Трудомісткість верстатних робіт при ремонті: Тс=Тверстмех+Тверсте= 5935,1578+504,069=6439,227 (годин) (5.11) Трудомісткість слюсарних робіт при ремонті: Тсл=Тслмех+Тсле= 13558,607+ 2520,296 = 16078,903 (годин) (5.12) Трудомісткість робіт з ремонту обладнання дозволяє визначити необхідну чисельність ремонтних робітників. Потребу у верстатниках визначають за формулою: (5.13) где Фе – ефективний річний фонд часу 1 робітника, Фе=1789 годин; Квн - коефіцієнт виконання норм, Квн=1. Знайдемо чисельність ремонтників: - верстатники-ремонтники: Чверст= 6439,227/(1789·1)=3,6 (чол.) - слюсарі-ремонтники: Чсл= 13558,607/(1789·1)=7,58 (чол.) - електрики: Че= 2520,296 /(1789·1)= 1,41 (чол.) (5.14) (5.15) де (τос+τоз+τот)п, (τос+τоз+τот)н - сума норм часу відповідно планового та непланового технічного обслуговування 1 о.р.с. механічної частини обладнання слюсарями, мастильниками і верстатниками на 1000 годин оперативної роботи, τосп=2,37, τозп =1,21, τотп=0,52, τосн=0,83, τозн =0,21, τотн=0,21; τоеп, τоен - норми часу планового і непланового технічного обслуговування 1 о.р.с. електричної частини обладнання електриками на 1000 годин оперативного часу роботи, τоеп =1,02, τоен=0,31. Із загальної трудомісткості робіт з технічного обслуговування обладнання треба відокремити трудомісткість верстатних робіт: (5.16) Трудомісткість робот з технічного обслуговування обладнання слюсарями: (5.17) Кількість робітників, що потрібні для технічного обслуговування обладнання: -механічної частини(чол.) -електричної частини(чол.) Із загальної чисельності робітників з технічного обслуговування механічної частини відокремимо потребу в: - слюсарях: чомс=23776,9/(1789·1)=13,3 (чол.) - верстатниках: чомт=5424,1/(1789·1)=3 (чол.) - мастильниках: чомсм=чом-чомс-чомт=22,2-13,3-3=5,9 (чол.) Кількість верстатів в цеховій ремонтній базі розраховується за формулою: (5.18) де Fе - ефективний річний фонд часу роботи обладнання, Fе =3835 годин; Кзо- коефіцієнт завантаження обладнання в цеховій ремонтній базі (верстатів) Під час розрахунку чисельності чергових слюсарів будемо спиратися на довідкові дані про кількість одиниць ремонтної складності механічної частини на 1 слюсаря. Цей показник дорівнює 500 о.р.с. для обслуговування середніх верстатів. (5.23) Сумарна ремонтна складністі механічної частини обладнання дорівнює 2860 о.р.с. (чол.) 5.2 Транспортне обслуговування цеху Внутріцеховий транспорт призначений для переміщення предметів праці між робочими місцями і ділянками даного цеху. Види транспортних засобів, що будуть застосовуватися в цеху, визначаються декількома факторами: габаритом і масою заготівок і готової продукції, типом виробництва й ін. Для правильного вибору і розрахунку кількості транспортних засобів, що використовуються в цеху, необхідно знати вантажообіг. Під вантажообігом розуміють загальну кількість вантажів, що транспортуються в цеху за певну кількість часу (добу, місяць, квартал, рік). Розрахунок вантажообігу проводиться переважно на основі найбільшого вантажообігу Qдоб з врахуванням нерівномірності надходження та відправлення вантажів (5.24): (5.24) де Qдоб – середньодобовий вантажообіг в цеху, тон; Qдоб –вантажообіг в цеху за рік, тон; Д – кількість робочих днів в році; Кнер – коефіцієнт нерівномірності перевезень, Кнер = 1,5. Річний вантажообіг можна розрахувати за допомогою таблиці 5.3. Для визначення кількості тон, перевезених протягом року всередені цеху, використаємо формулу 5.25. (5.25) де Qвипі – річна програма випуску виробу і-го виду, шт.; mi – маса однієї деталі, кг; nопі – кількість технологічних операцій, що виконуються при виготовленні виробу і-го виду. Таким чином, загальний вантажообіг за рік в цеху складає приблизно 2000 тон. Тому потрібно використовувати 2 кран-балки – по 1000 тон за рік на кожну. Кожну кранбалку поставимо в 1 прольот цеху. Такий вибір обладнання найбільш оптимальний, бо на підприємстві тип виробництва дрібносерійний і маса виробів досить велика (9, 10, 12 кг).

Таблиця 5.3 - Розрахунок мінімального вантажообігу цеху за рік
№	Найменування виробів	Річна програма випуску, шт.	Маса 1 деталі, кг	Загальна маса,т	Кількість технологічних операцій	Річний вантажообіг, тон
1	Вісь балансу	6432	10	64,32	5	321,6
2	Втулка	12215	5	61,075	4	244,3
3	Траверcа	5546	7	38,822	6	232,932
4	Проушина	639	12	7,668	7	53,676
5	Проушина	5759	9	51,831	6	310,986
6	Ролік	6128	5	30,64	5	153,2
7	Губка	14899	3	44,697	5	223,485
8	Кришка підшипника	5162	8	41,296	3	123,888
9	Ролік	7331	7	51,317	5	256,585
10	Корпус підшипника	3989	4	15,956	5	79,78
	Разом					2000,432

5.3 Інструментальне обслуговування цеху Заточення різального інструменту проводиться робітниками-заточниками в централізованому порядку, в зв’язку з тим, що це знижує витрати на заточення, підвищує його якість за рахунок кращої спеціалізації робітників-заточников, застосування для заточення спеціальних верстатів, розробки технології та правил заточення. Кількість верстатів у заточувальному відділенні визначається як 1,5% від кількості встановленого обладнання (основного і ремонтного) за формулою 5.26: (5.26) (верстати) 5.4 Енергетичне обслуговування цеху Підприємство “Донецький завод гірничорятувальної апаратури” споживає енергію різних видів і параметрів. Найбільшу питому вагу в енергоспоживанні займає електрична енергія. Також у цеху споживається пара, вода, стиснене повітря. Підприємство сплачує за електроенергію 0,136 грн/кВт·годин, за воду - 3,34 грн. за м3, за стиснене повітря - 248 грн. за 1000м3 . Процес виробництва, розподілу і споживання енергії є єдиним енергетичним процесом, у якому всі елементи взаємозалежні. Через це основною особливістю енергопостачання є збіг у часі і домірність за величиною виробництва і споживання енергії. Всіми необхідними енергетичними ресурсами цех централізовано забезпечується від енергетичного цеху підприємства. 5.5 Робота допоміжних служб цеху Інструментально-роздавальна комора призначена для збереження, видачі і перевірки інструмента. Складське господарство складається з комплексу складів, необхідних для забезпечення нормального ходу виробництва. Сюди відносять: кладова заготівок і напівфабрикатів, комора готових деталей й інструментально-роздавальна комора. Контроль за якістю в цеху ведеться службою контролю якості продукції. Обов’язками контролерів у цеху є організація і здійснення технічного контролю на всіх основних і допоміжних ділянках цеху, починаючи від контролю напівфабрикатів, що надходять, заготівок до контролю відправлення продукції іншим цехам, включаючи оформлення приймальної і супровідної документації й актів про брак. Контролери також здійснюють контроль якості пристосувань, налагодження і настроювання обладнання, чистоти робочих місць, від яких залежить і якість продукції, що випускається. Чисельність контролерів - 1 контролер у зміну. 6 Розрахунок чисельності робітників 6.1 Чисельність основних виробничих робітників Під час розрахунку чисельності робітників необхідно враховувати запланований обсяг випуску продукції, а також принцип мінімізації чисельності (за рахунок застосування прогресивних норм часу й обслуговування, багатоверстатного обслуговування, сполучення професій). Чисельність основних виробничих робітників-відрядників визначається, спираючись на трудомісткість виробничої програми цеху, дійсний фонд робочого часу, коефіцієнт виконання норм часу і багатоверстатного обслуговування (6.1). (6.1) де tштi - трудомісткість i–oї операції, нормо-годин; N – річна програма випуску продукції за планом, шт.; Fеф – ефективний фонд часу роботи 1 робітника, Fеф=1789 нормо-годин; Квн – коефіцієнт виконання норм часу; Кбо – коефіцієнт багатоверстатного обслуговування. Розрахунки зводяться до таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Розрахунок чисельності основних виробничих робітників за видами робіт
№ п/п	Види робіт	Річна трудомісткість нормо-годин	Квн	Кбо	Кількість робітників, розрахункова	Кількість робітників, прийнята
1	токарна, центровка	140574	1	2	38,83	39
2	свердлильна	40656	1	1	22,73	23
3	розміточна	16940	1	1	9,47	10
4	фрезерна	76536	1	2	20,49	21
5	строгальна	41406	1	2	11,57	12
6	розточна	26133	1	1	14,61	15
7	слюсарна	1213	1	1	0,68	1
	Разом	335579			118,37	121

Значення коефіцієнта багатоверстатного обслуговування для токарной, центровочной робіт складає 2, тобто робітник суміщує працю на 2-х верстатах. Те ж саме відбувається і на фрезерній та строгальній видах робіт. Для інших робіт коефіцієнт багатоверстатного обслуговування дорівнює 1. Після розрахунку кількості основних виробничих робітників розподілимо їх по розрядах і визначимо середній розряд. Розподіл здійснюють за формулою 6.2. (6.2) де Чj оірозр – чисельність робітників і-го розряду на j-му виді робіт; Чj оірозр – чисельність робітників на і-му виді робіт; tj iрозр – трудомісткість і-го виду робіт j-м розрядом; tj штi - трудомісткість і-го виду робіт. Всі розрахунки зведемо в таблицю 6.2.

Таблиця 6.2 - Розрахунок кількості робітників та розподіл їх за розрядами
№ п/п	Види робіт	Кількість робітників	у тому числі за розрядами					Середньотарифний коефіцієнт
			2-й	3-й	4-й	5-й	6-й
1	токарна, центрувальна	39	0	7	13	10	9	4,5551
3	свердлильна	23	0	6	10	4	3	4,2085
4	розміточна	10	3	0	5	2	0	3,5828
5	фрезерна	21	0	7	7	6	1	4,0380
6	строгальна	12	0	3	5	3	1	4,1667
7	розточна	15	1	5	3	5	0	3,6000
8	слюсарна	1	0	0	1	0	0	4,0000
	Разом	121	4	28	45	30	14	4,2160

Середній розряд визначається за формулою 6.3: (6.3) де Чi – чисельність робітників i-го розряду; r - розряд робітників. На підприємстві ДЗГА використовуються наступні тарифні ставки для оплати праці робітників-відрядників за розрядами (таблиця 6.3): Таблиця 6.3 – Тарифна сітка для робітників-відрядників

Розряд	1	2	3	4	5	6
Годинна тарифна ставка, грн.	1,26	1,37	1,53	1,73	1,95	2,29

Визначимо тарифний коефіцієнт середнього розряду: (6.4) 6.2 Чисельність допоміжних робітників Після розрахунку кількості основних виробничих визначають чисельність допоміжних робітників по нормам обслуговування та робочим місцям. Розрахунок чисельності допоміжних робітників по нормам обслуговування використовується по відношенню до тих категорій робітників, які постійно закріплені за певним обладнанням або робочим місцем. Під нормою обслуговування розуміють кількість об’єктів, що обслуговує один допоміжний робітник, наприклад, кількість верстатів для наладчиків, чергових слюсарів, мастильників; кількість двигунів та освітлюваних точок – для електромонтерів, прибираєма площа – для робітників з прибирання приміщень тощо. Чисельність ремонтників розрахована в пункті 5.1: - верстатники – 3,6 чоловік; - слюсарі – 7,58 чоловік; - електрики – 1,41 чоловік. Чисельність робітників з технічного обслуговування обладнання: - слюсарі - 13,3 чоловік; - верстатники - 3 чоловік; - мастильники - 5,9 чоловік; - робітники з технічного обслуговування електричної частини - 4,5 чоловік. Чисельність крановиків і заточників визначимо за формулою: Ч=Соб·nсм·Ксп (6.5) де Соб - кількість встановлених одиниць обладнання або транспортних засобів; nзм - кількість змін; Ксп - коефіцієнт облікового складу, що визначається за формулою: (6.6) Чкран=2·2·1,12=4,5 (чол.) Чзат=2·1·1,12=2,2 (чол.) Кількість комірників визначається аналогічно чисельності крановиків: Чком=3·2·1,12=6,7 (чол.) Для розрахунку кількості прибиральників необхідна площа цеху: виробнича площа S=48·48=2304 м2 і площа складів та контори S=288 м2 . Норма на 1 прибиральницю 1000м2. Чприб=(2304+288)/1000·1,12=2,9 (чол.) Чисельність контролерів: Чконтр=1·2·1,12=2,2 (чол.) Кількість наладчиків визначається за нормою 1 наладчик на 12 верстатів: 116/12=9,6 (чол). Кількість комплектовщиків (норма - 1 комплектовщик на 45 верстатів): 116/45=2,6(чол.). Загальна чисельність допоміжних робітників становить 70 чоловік. Розподілимо їх за розрядами, визначимо середній розряд і середній тарифний коефіцієнт. Таблиця 6.4 – Тарифна сітка для допоміжних робітників та їх чисельність за розрядами

Розряд	1	2	3	4	5	6
Чисельність робітників, чол.	0	9	19	23	14	5
Годинна тарифна ставка, грн.	1,09	1,20	1,31	1,46	1,68	1,95

Середній розряд: Визначимо тарифний коефіцієнт середнього розряду: (6.4) Чисельність допоміжних робітників по робочим місцям визначається в тих випадках, коли робітники закріплені за певними робочими місцями, незалежно від обсягу виконуємих робіт (чергові електрики, робітники кладових, водії електрокарів, крановщики, стропальщики та ін.) 6.3 Визначення чисельності керівників, спеціалістів та інших службовців Чисельність керівників, спеціалистів та інших службовців визначається згідно зі штатним розкладом за нормами управлінницького обслуговування і за допомогою економічно-математичних методів. В цеху, що вивчається, склалася певна організаційна структура управління цехом, її вигляд наведений на малюнку 7.1. Згідно зі структурою, начальник цеху має двох заступників – з підготовки виробництва та з виробництва. В зв’язку з тим, що цех має 7 ділянок, то є 7 начальників ділянок та по два майстра на кожну ділянку, тобто 14 майстрів на цех. За дотриманням технології виготовлення продукції наглядають технологи (2 чоловіки). Крім того в цеху працюють начальник інструментального бюро та майстр з ремонту приладів та інструмента. В планово-економічному бюро є начальник, економіст, табельщик, нормовщик, які розраховують основні показники діяльності цеха, соівартість продукції, що виробляється, встановлюют норми трудомісткості і т. д. Також в цеху є механік, що зобов’язаний слідкувати за правильністю експлуатації обладнання та його справністю. Служачі цеху – бухгалтер (1 чол.) та секретар- машиністка. Таким чином, загальна чисельність керівників, спеціалістів та службовців складає 34 чоловіка. 7 Обгрунтування організаційної структури управління цехом. До складу заводу входять 3 цеха, дані для розрахунків були зібрані в першому цеху, що має наступну структуру управління (рис.7.1):

	Начальник цеху

.

			Нормовщик

Рисунок 7.1 – Організаційна структура цеху. 8 Обгрунтування системи організації заробітньої плати в цеху Основною умовою, що дозволяє перетворити матеріальну зацікавленість працюючих в один з дієвих засобів збільшення ефективності виробництва, є встановлення безпосередньої залежності розмірів оплати праці від її кількості і якості, від виконання тих чи інших норм показників, які відобраджають інтереси підприємства. На практиці це реалізується за допомогою використання форм і систем заробітної плати, які синтезують оцінювання праці в цілому і встановлюють певне співвідношення між його кількісною й якісною боками. Використовують дві основні форми оплати праці: погодинну та відрядну. Праця основних робітників цеху оплачується за відрядно-преміальною системою оплати праці. Сутність цієї системи оплати праці полягає в тому, що робітник понад відрядний заробіток має право одержати додаткову винагороду у вигляді премії за визначені кількісні і якісні показники. До планового фонду заробітної плати входять всі виплати, крім премій, які виплачуються за рахунок прибутку. Фонд заробітної плати складається з прямого фонду, доплат до годинного, денного і річного фондів заробітної плати. Прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників визначається, виходячи з трудомісткості річної програми випуску виробів (деталей), годинної тарифної ставки першого розряду і середнього тарифного коефіцієнту робіт. При багатоверстатному обслуговуванні фонд прямої заробітної плати розраховується з урахуванням коефіцієнта, що передбачає його зменшення у порівнянні зі звичайними умовами праці. До доплат до годинного фонду входять: плановий відсоток премій - 30%; доплати за роботу у вечірній час - 20% від тарифу за вечірній час, незвільненим бригадирам за керівництво бригадою - 15% тарифної ставки бригадира (15 чоловік у бригаді), доплати за сполучення професій. Доплати до денного фонду включають оплату перерв матерям, що годують, і пільгових годин підліткам, але в цеху не працюють такі категорії робітників, тому цих доплат не буде. До доплат до річного фонду належать: оплата відпусток, оплата невиходів, що пов'язані з виконанням державних і громадських обов'язків. Сума доплат за відпустку і час виконання державних і громадських обов'язків розраховується, виходячи з розміру фонду денної заробітної плати всіх робітників і середнього відсотка відпусток і невиходів у зв'язку з виконанням таких обов'язків від фонду робочого часу. Праця допоміжних робітників цеху оплачується за погодинно-преміальною системою. Сутність погодиної оплати праці полягає в тому, що заробітна плата робітнику нараховується за відпрацьований час. Ця форма застосовується: - на роботах, що не піддаються нормуванню й обліку, де неможливо встановити кількісні показники виробітку; - на роботах, де необхідна постійна присутність робітника протягом робочої зміни, незалежно від його фактичного завантаження (чергово-ремонтний персонал); - на роботах, де запровадження відрядної оплати виявляється недоцільним (контроль якості продукції). Прямий фонд заробітної плати робітників-повремінників визначається, виходячи з дійсного фонду часу роботи одного робітника-повремінника на рік, годинної тарифної ставки першого розряду, середнього тарифного коефіцієнта робіт і чисельності робітників-повремінників. Плановий відсоток премій - 15%. Розрахунок доплат аналогічний розрахунку при визначенні фонду заробітної плати основних робітників. Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів та інших службовців визначається на основі посадових окладів і персональних надбавок. Посадові оклади встановлюються на підприємстві окрема для кожної категорії таких робітників.Премії керівникам, фахівцям і службовцям цеху виплачуються з прибутку підприємства, тому при розрахунку фонду заробітної плати не враховуються. Особливість організації заробітної плати на підприємстві полягає в тому, що вона побудована на основі колективних угод, які укладаються, як правило, на 1-3 роки між роботодавцем і працівниками підприємства. В трудовому контракті регулюються наступні питання: форми, системи і розмір оплати праці, винагороди, компенсації, доплати (за несприятливі умови праці, високу інтенсивність, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування, працю у вучірній і нічний час, керівництво бригадою тощо); механізм регулювання оплати праці відповідно до зростання цін, рівнем інфляції, виконанням показників колективної угоди; зайнятість переосвічення, умови вивільнення робітників, тривалість робочого часу і часу відпочинку, відпусток; покрашення умов праці і охорони праці робітників; добровільне і обов’язкове медичне і соціальне страхування; дотримання інтересів робітників під час приватизації підприємства, відомчого житла; економічна безпека і охорона здоров’я; пільги для робітників, які суміщують працю з освітою тощо. 9 Розрахунок фонду заробітної плати робітників цеху 9.1 Розрахунок ФЗП основних виробничих робітників Основні виробничі робітники в цеху працюють за здільно-повремінною системою оплати праці. До планового фонду заробітної плати належать всі виплати, крім премій, що виплачуються за рахунок прибутку. Фонд заробітної плати складається з прямого фонду доплат до годинного, денного та річного фондів. Прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників визначається, виходячи з трудомісткості річної програми випуску виробів (деталей) часової тарифної ставки першого розряду та середнього тарифного коефіцієнта робіт за формулою: (9.1) де τ1- годинна тарифна ставка 1-го розряду; Ксер - середній тарифний коефіцієнт робіт; Nі - виробнича програма випуску виробу і-го виду; tшті – трудомісткість виготовлення виробу і-го виду за рік, годин. Трудомісткість виготовлення складається з урахуванням коефіцієнтів багатоверстатного обслуговування (таблиця 6.1). ФЗПпрям = 1,17·1,774·(140574·0,5+40656+16941+76536·0,5+41406·0,5+26133 +1213)=1,17·1,774·214201=444592 (грн.) Доплати до годинного фонду заробітної плати для основних виробничих робітників: 1. Відсоток премій складає 30%: (9.2) (грн.) 2.Доплати за роботу у вечірній час складають 20% від прямого ФЗП: (9.3) де τ1 – тарифна ставка першого розряду; Ксер – середній тарифний коефіцієнт; %Д – процент доплат за роботу в вечірній час; tвеч – кількість годин на добу, що припадають на вечірній час; Fн – номінальний фонд праці на рік, днів; Чвеч – чисельність працівників, що працюють в вечірній час, згідно зі встановленою змінністю. (грн.) 3.Доплати звільненим бригадирам (11 чол.), виходячи з того, що максимальна кількість робітників в бригаді 15 чол., доплати складають 15% від тарифної зарплати робітника 6-го розряду: (9.4) (грн.) Сума всіх доплат до годинного ФЗП складає: (9.5) (грн.) Годинний ФЗП складається з прямого ФЗП та доплат до годинного: ФЗПгод=ФЗПпрям+D (9.6) ФЗПгод= 444592 +162427 =607019 (грн.) Доплати до денного ФЗП звичайно складаються з доплат за скорочений робочий день отрокам та з оплат перерв в роботі годуючим матерям. Сума доплат їм визначається за формулою 9.7. (9.7) В цеху таких категорій робітників нема. де Котр, Кгод.мат. – кількість працюючих отроків та кормлячих матерів; τ1 - тарифна ставка першого розряду; Fеф – ефективний річний фонд робочого часу, нормо-годин. Денний ФЗП визначається як сума годинного ФЗП і доплат до денного: ФЗПден=ФЗПгод+Dден (9.8) В зв’язку з тим, що доплат до денного фонду немає, то денний ФЗП дорівнює годинному ФЗП. ФЗПден= ФЗПгод=607019 (грн.) Доплати до річного ФЗП - це оплата відпусток та оплата часу виконання держобов’язків, розмір цих доплат визначається за формулою 9.9: (9.9) (9.10) де αвідп – процент днів відпустки у максимально можливому фонді робочого часу, %. αдерж.об. – процент днів виконання держобов’язків у максимально можливому фонді робочого часу, %. (грн.) (грн.) Річний ФЗП складається з денного ФЗП та з доплат до річного ФЗП: ФЗПрічн=ФЗПден+Dрічн (9.11) ФЗПрічн= 607019+46133+4371=657523 (грн.) Після визначення прямого, годинного, денного та річного фондів заробітної плати, необхідно розрахувати їх середні значення. Середньогодинна ЗП: (9.12) де Драб – кількість робочих днів за балансом робочого часу; tзм – тривалість зміни, годин; Кроб - загальна кількість основних виробничих робітників. (грн.) Всі розрахунки зводяться до таблиці 9.1. Таблиця 9.1 – Структура планового фонду зарплати основних робітників

Фонди заробітної плати	Доплати		Всього ФЗП	Середня заробітна плата
	%	сума
1. Прямий фонд заробітної плати			444592
2. Доплата до годинного фонду в тому числі:
а) премії за діючими системами	30	133378		Середньогодинна заробітна плата, грн. - год
б) за працю у вечірній час	20	24584
в) бригадирам за керівництво бригадою	15	4465
3. Годинний фонд заробітної плати			607019	2,75 грн.-год
4. Денний фонд заробітної плати			607019	Середньо-денна заробітна плата, грн. – день
				22,35 грн.-дн.
5. Доплати до річного фонду в тому числі:
а) оплата відпусток	7,6	46133	Середньомісячна заробітна плата, грн. – міс.
б) оплата невиходів, пов’язаних з виконанням державних обов’язків	0,72	4371
			453 грн.-міс.
6. Річний фонд заробітної плати			657523

Середньоденна зарплата визначається так: (9.13) (грн.) Середньорічна зарплата визначається так: (9.14) (грн.) Середньомісячна зарплата менша за середньорічну у 12 разів: (грн.) 9.2 Розрахунок ФЗП допоміжних робітників Розрахунок прямого фонду заробітної плати допоміжних робітників здійснюється таким чином: ФЗПдоп=Fеф·τ1·Ксер·Чдоп (9.15) де Fеф- ефективний фонд часу допоміжного робітника, годин; τ1 - годинна тарифна ставка допоміжного робітника 1-го розряду; Ксер – тарифний коефіцієнт середнього розряду робіт. Чдоп - чисельність допоміжних робітників. ФЗПдоп=1789·1,43·1,09·70=195196 (грн.) Відсоток доплат для всіх категорій робітників складає 15% від прямого фонду заробітної плати. Також всім робітникам сплачуються доплати. Для розрахунків доцільно заповнити таблицю 9.2. Прямий фонд заробітної плати допоміжних робітників цеху становить 195196 грн., річний ФЗП – 230375 грн. Середньорічна зарплата допоміжного робітника становить: (грн.) Середньомісячна зарплата : (грн.) Таблиця 9.2 – Структура планового фонду заробітної плати допоміжних робітників-повремінників

Категорії допоміжних робітників	Чисельність, чол.	Середній тарифний коефіцієнт	Годинна тарифна ставка 1-го розряду, грн.	Дійсний фонд часу, год.	Фонд заробітної плати за відпрацьований час, грн.	Премії, %	Сума премій, грн.	Сума доплат, грн.	Річний фонд заробітної плати, грн.
1.Слюсарі-ремонтники	7,6	1,43	1,09	1789	21193	15	3179	1059	25431
2.Верстатники-ремонтники	3,6	1,43	1,09	1789	10039	15	1506	519	12063
3. Електрики	1,4	1,43	1,09	1789	3904	15	586	220	4710
4.Слюсарі з технічного обслуговування	13,3	1,43	1,09	1789	37087	15	5563	946	43596
5.Верстатники з технічного обслуговування	3	1,43	1,09	1789	8366	15	1255	213	9833
6. Електрики з технічного обслуговування	4,5	1,43	1,09	1789	12548	15	1882	320	14751
7. Мастильники	5,9	1,43	1,09	1789	16452	15	2468	420	19340
8. Наладчики	9,6	1,43	1,09	1789	26770	15	4015	740	31525
9.Крановники	4,5	1,43	1,09	1789	12548	15	1882	320	14751
10. Заточники	2,2	1,43	1,09	1789	6135	15	920	156	7211
11. Кладовщики	6,7	1,43	1,09	1789	18683	15	2802	476	21962
12. Прибиральники	2,9	1,43	1,09	1789	8087	15	1213	156	9456
13. Контролери	2,2	1,43	1,09	1789	6135	15	920	156	7211
14. Комплектовщики	2,6	1,43	1,09	1789	7250	15	1088	199	8537
Разом	70				195196		29279		230375

9.3 Розрахунок ФЗП керівників, спеціалістів та інших службовців Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів та інших службовців цеху визначається на основі посадових окладів та персональних надбавок. Розмір посадових окладів для кожної категорії робітників та % надбавк був отриманий під час проходження практики на ДЗГА. Премії керівникам, спеціалістам і службовцям сплачуються з прибутку, тому не включаються до кошторисної вартості. Результати розрахунків наведені в таблиці 9.3. Таблиця 9.3 – Розрахунок фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців

№ п/п	Категорії керівників, спеціалістів та інших службовців	Кількість, чоловік	Посадовий оклад, грн.	Надбавка		Зарплата за місяць, грн.	Річний ФЗП
				%	Сума, грн.
1	Начальник цеху	1	750	5	37,5	788	9450
2	Заступник начальника з виробництва	1	600	3	18,0	618	7416
3	Заступник начальника з підгоотовки виробництва	1	600	3	18,0	618	7416
4	Начальник ділянки	7	480	2,5	12,0	3444	41328
5	Змінний майстр	14	400	2	8,0	5712	68544
6	Технолог	2	200	1	2,0	404	4848
7	Начальник інструментального бюро	1	450	2	9,0	459	5508
8	Майстр з ремонту приладів та інструменту	1	200	1	2,0	202	2424
9	Начальник планового бюро	1	450	2,5	11,3	461	5535
10	Економіст	1	300	2	6,0	306	3672
11	Нормовщик	1	250	1	2,5	253	3030
12	Табельщик	1	200	1	2,0	202	2424
13	Механік цеху	1	200	1	2,0	202	2424
14	Бухгалтер	1	180	2	3,6	184	2203
15	Секретар-машиністка	1	150	1	1,5	152	1818
	Разом	34				14003	168040

Середньорічна зарплата допоміжного робітника становить: (грн.) Середньомісячна зарплата : (грн.) 10 Розрахунок вартості основних виробничих фондів цеху Вартість будівель визначається на основи їхнього обсягу та ціни 1м3 будівлі. Площа основних виробничих помешкань та додаткових (склади, контора) складає S=2304+288=2592 м2 ; висота будівлі 10 м, обсяг будівлі V=2592·10=25920. 1м3 коштує 7,5 грн., тобто загальна вартість будівель дорівнює: Сбуд = 25920·7,5=194400 (грн.) Обсяг споруд складає 5% від обсягу будівель, передаточних пристроїв – 3,5% : С сп = 194400·0,05=9720 (грн.), Спр = 194400·0,035=6804 (грн.), Балансова вартість обладнання розраховується на основі таблиці 2 за формулою: Сбал.про.=Ктзр·Сп·Цоб. (10.1) де Ктзр - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат, Ктзр=1,1; Сп - прийнята кількість обладнання певного виду; Цоб - оптова ціна за одиницю обладнання (основного і допоміжного). Сбал.про. =1,1·(8500·47+7000·14+0,3·6+8250·25+9750·14+8100·9+150)= =1,1·915100 = 1006610 (грн.) Вартість вимірювальних та регулюючих приборів та пристроїв дорівнює 0,5% від вартості машин і обладнання: Св.пр. =1006610·0,005=5033 (грн.). В конторі цеху встановлена обчислювальна техніка на загальну суму 7500 тис. грн. Вартість транспортних засобів визначається на основі розрахункової кількості транспортних засобів і оптових цін. Вартість кран-балок розраховується за формулою: Скб=Ккб·Цкб (10.2) де Ккб - кількість кран-балок, шт.; Цкб - ціна кран-балок, Цт=10100 грн. Ст=2·10100=20200(грн.) Вартість інструмента, приладів, інвентарю приймається в розмірі 1% від балансової вартості обладнання: Сінв=1006610·0,01=100661 (грн.) Інші основні фонди складають 0,005% від всіх попередніх статей основних фондів, тобто 6302 грн. Сумарна вартість основних виробничих фондів складає 1266635 грн. Всі дані в абсолютному і відносному значеннях наведені в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 - Розрахунок вартості основних фондів цеху.
№п/п	Найменування груп основних фондів	Вартість, грн.	Частка у загальному обсязі, %
1	Будівлі	194400	15,35
2	Споруди	9720	0,77
3	Передаточні пристрої	6804	0,54
4	Машини та обладнання	1006610	79,47
5	Вимірні та регулюючи прибори та пристрої	5033	0,40
6	Обчислювальна техніка	7500	0,59
7	Транспортні засоби	20200	1,59
8	Інструмент	10066	0,79
9	Інші основні фонди	6302	0,50
	Разом	1266635	100,00

11 Розрахунок потреби в енергетичних ресурсах Потреба в енергоресурсах визначається на підставі прогресивних нормативів, використовуваних на базовому підприємстві. У таблиці 11.1 наведені показники цеху для розрахунку потреби в енергії. Норми витрати енергоресурсів наведені в табл.11.2. Таблиця 11.1 - Показники цеху для розрахунку потреби в енергії

Найменування показника

Значення

1.Плановий період 2.Габарити цеху -довжина -ширина -висота 3.Загальна кількість верстатів в цеху, шт. у тому числі: - що використовують СОЖ - що використовують стиснене повітря: для обдування для пневмозажимів 4.Сумарна встановлена потужність електромоторів, квт 5. Коефіцієнт корисної дії (ККД) електромоторів 6.ККД електромережі 7.Коефіцієнт завантаження мережі 8.Коефіцієнт використання потужності, %

365 днів 48 48 10 116 72 28 21 2801 0,87 0,94 0,76 0,8

Використовуючи наведені нормативи розрахуємо витрати енергоресурсів. Розрахунок потреби в електроенергії: 1) для живлення верстатів (11.1) де Wв - сумарна встановлена потужність електромоторів (табл. 5.1); Кз - коефіцієнт завантаження мережі; Квп - коефіцієнт використання потужності; Км - ККД електромережі; ηд - ККД електромоторів. 2) для освітлення приміщень: (11.3) где Носв - норма витрати електроенергії на освітлення; S - площа будівлі, м2. Таблиця 11.2 - Норми витрати енергії на підприємстві

Найменування показника

Значення

1.Норма витрати стисненого повітря на 1 верстат, м3/година: -для обдувки -для пневмозажимів 2.Норма витрати води на 1 верстат, л/година 3.Норми витрати води на побутові потреби: - для господарських потреб на 1 працівника літрів у зміну - для душових, літрів на 1 працівника - для умивальників, літрів на 1 працівника 4. Норма витрати електроенергії на освітлення, Вт/година на 1 м2 поверхні полу 5.Норма витрати пару для підігріву, кг/година на 1л СОЖ 6.Норма витрати тепла на опалення на 1 м3 будівлі за умови різниці температури зовнішнього і внутрішнього повітря 1ºС, Ккал/година 5.Втрати стиснутого повітря в місцях нещільних з'єднань,% 6.Тепломісткість пару, кКал/кг 7.Кількість годин в опалювальному періоді, годин

1,8 4 0,6 25 40 5 15 0,18 0,5 50 540 4320

Витрати на електроенергію визначаються: Sелп=(Релв+Рело)·Цел , (11.2) де Цел - ціна електроенергії, Цел=0,136 (грн/кВт·годин) Sелп=(7986104+132538 )·0,136=1104135(грн.) Розрахунок потреби в стиснутому повітрі: Стиснене повітря використовується в цеху для обдувки та для пневмозажимів. Обсяг витрат стиснутого повітря для обдувки визначається за формулою 11.3: (11.3) де Нобд – норма витрати повітря для обдувки на 1 верстат, м3/годин; Собд – кількість верстатів, що використовують обдувку; Кз - коефіцієнт завантаження мережі; Кпв - коефіцієнт, що враховує втрати повітря в місцях нещільних з'єднань, Кпв=2. Обсяг витрат стиснутого повітря для пневмозажимів визначається за формулою 11.4: (11.4) де Нпз – норма витрати повітря для пневмозажимів на 1 верстат, м3/годин; Спз – кількість верстатів, що використовують пневмозажими. Витрати на стиснене повітря: Sст.пов.=Qст.пов.·Цст.пов. (11.5) де Цст.у - ціна стиснутого повітря, Цст.пов.=248 (грн/1000м3); Qст.пов. - обсяг стиснутого повітря: Qст.пов = 271039+489653 =760692 (м3) Sст.пов=760692·248/1000=188652 (грн.) Розрахунок потреби в воді: Обсяг води, що використовується для побутових потреб: (11.6) де Нпит – норма витрати питної води на 1 працівника у зміну, л; Нум – норма витрати води для умивання на 1 виробничого робітника у зміну, л; Ндуш – норма витрати води в душі на 1 працівника у зміну, л; Обсяг води, що використовується для СОЖ (11.7) де Нвод – норма витрати води для верстатів, що використовують СОЖ, л на годину; Ссож – кількість верстатів, що використовують СОЖ; Кз – коефіцієнт завантаження мережі. Загальний обсяг води: Qвод= Qводпобут+ QводСОЖ=3612+126=3738(м3) (11.8) Розмір витрат на воду складає: Sвод= Sводуд· Qвод (11.9) де Sводуд - ціна за 1 м3 води, Sводуд=3,34 грн/м3 Sвод=3738·3,34=12485 (грн.) Розрахунок потреби в парі: Потреба пару для опалення: (11.10) где qп - витрата пару на 1 м3 обсягу цеху при різниці tо=1°С; tо - різниця внутрішньої й зовнішньої температур в опалювальному сезоні, °С, tо=20°С; Fефопал - тривалість опалювального періода, годин; і - тепломісткість пару, кКал/кг; Vц - обсяг цеху. Потреба пару для підігріву СОЖ: Qсож= Qсожвод·Рп (11.11) де Рп - норма витрати пари для підігріву. Qсож=126·0,18=22,68 (т) Qпар= Qопал + Qсож = 1843,2+22,6 = 1865,8 (т) Витрати на пар: Sпар= Sудпар· Qп (11.12) де Sудпар - ціна на пар, Sудпар=184(грн/1000 м3) Sпар=1865,8·184=343307 (грн.) Визначимо планову величину витрат на енергетичні ресурси: Sпен=Sел+Sст.пов+Sвод+Sпар (11.13) Sпен=1104135+188652+12485+343307=1648579 (грн). 12 Планування кошторису ВУЕО Для зручності планування кошторису витрат на утримання та експлуатацію обладнання складають таблицю 12.1. Таблиця 12.1 – Складання кошторису ВУЕО

№ п/п	Найменування статті витрат	Характеристика витрат	Сума, грн.
1	2	3
1.	Утримання обладнання і робочих місць	- основна і додаткова заробітна плата з нарахуваннями допоміжних робітників, що обслуговують обладнання (наладчик, мастильник, електрик, слюсар); - вартість мастильних, обтиральних матеріалів, емульсій та інших допоміжних матеріалів, які необхідні для догляду за обладнанням та його утримання, - вартість електроенергії, води, пару, стисненого повітря, що споживаються Разом	119045 43451 10440 1279356 1452292
2.	Поточний ремонт виробничого обладнання, транспортних засобів і коштовних інструментів	- витрати з поточного ремонту обладнання, транспортних засобів і цінних інструментів, вартість запасних частин та інших материалів, що витрачаються на ремонт, - заробітна плата ремонтних слюсарів, верстатників з відрахуваннями на соціальне страхування, - вартість послуг ремонтних цехів та інших допоміжних підрозділів заводу Разом	4658 42204 15404 8052 70318
3.	Утримання та витрати з експлуатації транспорта	- витрати з утримання і експлуатації власних і залучених з боку транспортних засобів (кран-балок, автомашин), вартість мастильних, обтирочних матеріалів, запчастин, - заробітна плата з нарахуваннями транспортним робітникам - вартість транспортних засобів, транспортних послуг допоміжних цехів і господарств, а також послуг, що були надані сторонніми організаціями. Разом	400 14751 5384 - 20535
4.	Амортизація виробничого обладнання, транспортних засобів і коштовних інструментів	Амортизаційні відрахування на: -передаточні пристрої -обчислювальна техника, вимірні і регулючі пристрої, транспортні засоби -машини та обладнання Разом	10546 12275 150992 163607
1	2	3
5.	Відшкодування зносу малоцінного і швидкозношувального інструмента і витрати з його поновлення	Сума зносу малоціних і швидкозношувальних інструментів і пристосувань, вартість послуг з заточення і ремонта (заробітна плата заточників, слюсарів з ремонту оснащення з відрахуваннями) Разом	500 7211 2632 10343
6.	Інші витрати	Інші витрати, що не передбачені в попередніх статтях, пов’язані з утриманням і експлуатацією обладнання	-
	Разом ВУЄО		1717095

Витрати, таблиці 12.1 можна розшифрувати та розрахувати наступним чином: Основна і додаткова заробітна плата робітників, що зайняті обслуговуванням обладнання, визначається з розділу 9.2 (табл. 9.2 – 4.-8. рядки) і складає відповідно 101223 грн. і 17822 грн. Разом це 119045 грн. Відрахування на соціальні заходи складають 36,5% від суми основної і додаткової заробітної плати цих робітників – 43451 грн. Витрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 90 грн. на 1 верстат на рік. Вартість допоміжних матеріалів в цеху складає: 90·116=10440 грн. Витрати на силову електроенергію, пар, стиснене повітря, воду для технологічних потреб визначаються із розрахунків розділу 11 і становлять: 7986104·0,136+188652+126·3,34+22,68·184= 1279356 грн. Заробітна плата ремонтних слюсарів, верстатників та електриків з ремонту складає 42204 грн., відрахування на соціальне страхування – 15404 грн. Ремонтні цехи та інші допоміжні підрозділи заводу надали цеху послуги в розмірі 0,8% від вартості обладнання: 0,008·1006610=8052 (грн.) Амортизаційні відрахування визначаються згідно зі встановленими законодавством нормами амортизації для відповідних груп основних фондів. Річна норма амортизації для передаточних пристроїв 5%, сума амортизації складає: 0,05·6804= 340 (грн). Для другої групи основних фондів, до якої залучають обчислювальна техніка, вимірні і регулючі пристрої та прилади, транспортні засоби та інші основні фонди, норма амортизації складає 25%, сума амортизаційних відрахувань: 0,25·(7500+5033+10066+20200+6302)=0,25·49101=12275 (грн). Для третьої групи основних фондів: машини та обладнання - норма амортизації - 15% і сума амортизаційних відрахувань становить: 0,15·1006610=150992 (грн). Витрати на утримання транспорту становить 200 грн. на один транспортний засіб (кран-балку) на рік: 2·200=400 грн. Витрати на поточний ремонт і міжремонтне обслуговування визначаються в розрахунку на одиницю ремонтної складності в залежності від тривалості ремонтного циклу: передбачається зробити протягом року 1 поточний ремонт та один плановий огляд механічної та електричної частин обладнання. Ремонтоскладність складатиме: (2046,616+3069,638)+ (1680,229+2520,108)=9316,591 (о.р.с.). На 1 одиницю ремонтної складності витрачається 0,5 грн., тобто сукупні витрати становитимуть: 9316,591·0,5=4658 (грн.). Вартість зносу МШП складає 500 грн. Заробітна плата заточників дорівнює 7211 грн., відрахування на соціальні заходи – 2632 грн., разом 9843 грн. Після складання таблиці 11.1 і визначення загальної суми витрат на ВУЄО необхідно визначити відношення ВУЄО до основної заробітної плати виробничих робітників: 1717095·100%/444592=386,22% 13 Планування кошторису загальновиробничих витрат Для розрахунку кошторису ЗВВ були використані дані попередніх розділів курсового проекту, а також матеріали заводу. Заробітна плата (основна і додаткова) допоміжних робітників, що зайняті на загальновиробничих роботах (комірники, прибиральники, контролери, комплектовщики) складає: 21962+9456+7211+8537=47166 (грн.). Вартість енергії, води, газу, пару для господарських потреб дорівнює: 132538·0,136+3612·3,34+1843,2·184=369238 Вартість допоміжних матеріалів, необхідних для утримання будівель складає 1% від первісної вартості будівель: 0,01·(194400+9720)=2041 (грн.) Витрати з утримання інвентарю дорівнює 1% від первісної вартості обладнання і будівель: 0,01·(194400+9720+1006610)=12107 (грн.) Витрати на поточний ремонт будівель і споруд приймаються в розмірі 0,5% від первісної їхньої вартості: 0,005·(194400+9720)=1021 (грн.) Сума амортизаційних відрахувань на будівлі і споруди розраховуються по нормі амортизації 5%: 0,05·(194400+9720)=10206 Витрати з випробувань, дослідів і досліджень, а також з раціоналізації і винахідництва визначаються спеціальним розрахунком. На підприємстві ДЗГА, де проходила практика вони складають 23 грн. на одного працюючого на рік: 23·(121+70+34)= 23·225= 5175 (грн.) Витрати на охорону праці в цеху прийняті рівними 50 грн. на 1 працюючого на рік і складають: 50·(121+70+34)= 50·225= 11250 (грн.) Знос малоцінного і швидкозношувального інвентарю складає 10 грн. на одного працюючого на рік: 10·(121+70+34)= 10·225= 2250 (грн.) Таблиця 13.1 – Планування кошторису ЗВВ

№ п/п	Найменування статей витрат	Зміст статей витрат	Сума, грн.
1	2	3	4
1.	Склад цехового персоналу	Заробітна плата керівників, фахівців і службовців -основна і додаткова -нарахування Разом	168040 61335 229375
2.	Утримання будівель, споруд, інвентарю	Заробітна плата допоміжних робітників, зайнятих на різних господарських роботах (із збірки, опалення), вартість допоміжних матеріалів, витрати з утримання інвентарю, вартість енергії, води, газу, пару для господарських потреб Разом	47166 2041 12107 369238 430552
1	2	3	4
3.	Поточний ремонт будинків і споруд	Витрати на поточний ремонт будинків, споруд (заробітна плата з нарахуваннями, вартість матеріалів і послуг допоміжних цехів) Разом	504 184 333 1021
4.	Амортизація будинків і споруд	Амортизаційні відрахування за діючим нормами	10206
5.	Витрати з винахідництва, раціоналізації, випробувань і дослідів	Вартість матеріалів, виробів, витрачених на проведення дослідів і випробувань, заробітна плата з нарахуваннями робітникам, що зайняті цими роботами, вартість послуг цехів і сторонніх організацій, грошові виплати з раціоналізації, винахідництва, оплата експертиз і консультацій Разом	261 3600 1314 5175
6.	Витрати з охорони праці	Вартість усіх заходів щодо охорони праці	11250
7.	Відшкодування зносу малоцінного і швидкозношувального інвентарю	Сума зносу на відновлення малоцінного і швидкозношувального інвентарю	2250
8.	Інші витрати	Витрати, які не передбачені попередніми статтями	4220
	Разом ЗВВ		694049

Після визначення суми ЗВВ треба розрахувати, який відсоток вони складають до суми основної заробітної плати виробничих робітників: 694049·100%/444592=156,11% 14 Складання планової калькуляції виробів Калькуляція собівартості двох деталей (втулка, кришка підшипника) складається за статтями витрат, що наведені в таблицях 14.2,14.3. Витрати на основні матеріали розраховуються за формулою: (14.1) де Кт – коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати, Кт=1,1; Нмi – норма витрати i-го виду матеріалу на одиницю продукту, кг; Ці – ціна за кг і-го матеріалу, грн.; n – кількість видів матеріалів, що необхідні для виготовлення одиниці даного виду продукції; Поворотні відходи можна продати за ціною 30% від ціни матеріала (для металу). Вартість поворотних відходів розраховується за формулою 14.2: (14.2) Нвj – норма відходів по j-му виду матеріала, кг; Цj – ціна за кг відходів j-го виду матеріалу, грн.; m – кількість видів матеріалів, за якими є відходи. Ціна за 1 тону металу встановлена на рівні 750 грн. Витрати на матеріали для деталі “втулка”: (грн.) Витрати на матеріали для деталі “кришка підшипника”: (грн.) Поворотні відходи для деталі “втулка”: Поворотні відходи для деталі “кришка підшипника”: (грн.) Основна заробітна плата виробничих робітників, що приходиться на одну деталь, розраховується виходячи з її трудомісткості, годинної тарифної ставки 1-го розряду, середнього тарифного коефіцієнта. (14.3) де Ксер – середній тарифний коефіцієнт основних виробничих робітників, Ксер = 1,774; t1 – годинна тарифна ставка 1-го розряду, t1 =1,26; tшт-к – штучно-калькуляційний час і-ої операції, годин. Витрати на заробітну плату для виготовлення одиниці виробу “втулка” визначаються так: Витрати на заробітну плату на один вироб “кришка підшипника”: Додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховується за відсотком до основної заробітної плати. (14.3) де α – відсоток додаткової заробітної плати: (14.4) де ФЗПпр – прямий фонд заробітної плати основних виробничих робітників,ФЗПпр=444592(грн.), ФЗПрічн – річний фонд заробітної плати основних виробничих робітників,ФЗПрічн=657523 (грн.) Додаткова зарплата для деталі “втулка”: Додаткова зарплата для деталі “кришка підшипника”: Відрахування на соціальні заходи приймаються в розмірі 36,5% від суми основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників: (14.5) Для деталі “втулка”: Для деталі “кришка підшипника”: Прямі витрати на оплату праці для деталей складають: Ввтопл=3,73+1,79+2,01=7,53 (грн.) Вкпопл=6,82+3,27+3,68=13,77 (грн.) Витрати з утримання та експлуатації обладнання відносяться на собівартість одиниці продукції пропорційно базі розподілу - основній заробітній платі виробничих робітників. Коефіцієнт розподілу цих витрат визначається за формулою 14.6: (14.6) Для одиниці виробу “втулка” ВУЕО становитиме: Ввтін.пр.=3,73·3,862=14,41 (грн.) Для одиниці виробу “кришка підшипника”: Вк.пін..пр.=6,82·3,862=26,34 (грн.) Загальновиробничі витрати відносяться на собівартість одиниці продукції також пропорційно сумі основної заробітної плати виробничих робітників. Коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат: (14.7) Для одиниці виробу “втулка” інші прямі витрати становитимуть: ВвтЗВВ.=3,73·1,561= 5,82 (грн.) Для одиниці виробу “кришка підшипника”: Вк.пЗВВ=6,82·1,561= 10,65 (грн.) Всі розрахунки по деталі “втулка” зведемо до таблиці 14.2. Таку ж таблицю заповнимо для другої деталі – “кришка підшипника” (табл. 14.3). Таблиця 14.2 – Калькуляція цехової собівартості деталі “втулка”

№ п/п	Найменування статей витрат	Сума, грн.
1	Основні матеріали	5,03
2	Поворотні відходи	(0,28)
3	Основна заробітна плата виробничих працівників	3,73
4	Додаткова заробітна плата виробничих працівників	1,79
5	Відрахування на соціальні заходи	2,01
6	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	14,41
7	Загальновиробничі витрати	5,82
	Цехова собівартість	32,51

Таблиця 14.3 – Калькуляція цехової собівартості деталі “кришка підшипника”

№ п/п	Найменування статей витрат	Сума, грн.
1	Основні матеріали	7,76
2	Поворотні відходи	(0,35)
3	Основна заробітна плата виробничих працівників	6,82
4	Додаткова заробітна плата виробничих працівників	3,27
5	Відрахування на соціальні заходи	3,68
6	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	26,34
7	Загальновиробничі витрати	10,65
	Цехова собівартість	58,17

15 Планування кошторису витрат на виробництво Економічні елементи витрат: 1. Матеріальні витрати. 2. Заробітна плата основна і додаткова. 3. Відрахування на соціальні заходи. 4. Амортизація основних виробничих фондів. 5. Інші витрати. Калькуляційні статті: 1. Основні матеріали. 2. Поворотні відходи. 3. Основна заробітна плата виробничих робітників. 4. Додаткова заробітна плата виробничих робітників. 5. Відрахування на соціальні заходи. 6. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання. 7. Загальновиробничі витрати. Для розробки кошторису використовуються розрахунки попередніх розділів курсового проекту. Усі розрахунки наведені в табл.15.1 у вигляді шахової відомості. Таблиця 15.1 – Кошторис витрат на виробництво, грн.

Калькуляційні статті Економіч ні елементи	Осн. матеріали	Поворотні відходи	Осн. ЗП виробн. працівників	Дод. ЗП виробн. працівників	Відрахування на соц. заходи	ВУЕО	ЗВВ	Разом
1.Матеріальні витрати	366860	20381				1295354	383980	2066575
2.Витрати на оплату праці			444592	212931		183211	219310	1060044
3.Відрахування на соціальні заходи					239996	66871	74083	380950
4.Амортизація основних виробничих фондів						163607	12456	176063
5.Інші витрати						8052	4220	12272
Разом	366860	20381	444592	212931	239996	1717095	694049	3695904

16 Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи цеху Для того, щоб проаналізувати результати діяльності підприємство, доцільно скласти таблицю 16.1 основних техніко-економічних показників праці цеху за плановий період – 2002 рік і порівняти їх з базовими значеннями. Таблиця 16.1 – Техніко-економічні показники

Найменування показників	Одиниця виміру	Значення показників
1	2	4
А. Абсолютні показники
1. Річний випуск цеху в нормо-годинах згідно з цеховою собівартістю	нормо-годин тис. грн.	335579 3695,904
2. Кількість виробничих робочих місць: в т.ч. металорізальне обладнання	шт. шт.	116 109
3. Встановлена потужність електродвигунів	кВт	2801
4. Загальна площа цеху, в т.ч. виробнича	м² м²	2592 2304
5. Основні фонди	тис. грн.	1266,635
6. Загальна кількість працівників в цеху: в т.ч. основних робітників допоміжних робітників керівників, спеціалістів і служачих	чол. чол. чол. чол.	225 121 70 34
7. Загальний фонд заробітної плати, в т.ч. основних робітників допоміжних робітників керівників, спеціалістів і службовців	тис. грн. тис. грн. тис. грн. тис. грн.	1055,938 657,523 230,375 168,040
8. Середньомісячна заробітна плата одного працівника, в т.ч. основних робітників допоміжних робітників керівників, спеціалістів і служачих	грн. грн. грн. грн.	380 453 274 412
9. Сума ВУЕО	т. грн.	1717,095
10. Відсоток ВУЕО	%	386,22
11. Сума ЗВВ	т. грн.	694,049
12. Відсоток ЗВВ	%	156,11
1	2	4
Б. Відносні показники
1. Трудомісткість виготовлення одиниці виробу (деталі)	нормо-годин	1,67
2. Собівартість одиниці виробу (деталі)	грн.	32,51
3. Середній коефіцієнт завантаження обладнання	грн.	0,89
4. Виробіток на одного працівника на рік: за собівартістю за працемісткістю	грн. нормо-годин	16426,24 1492
5. Виробіток на одного робітника на рік: за собівартістю за працемісткістю	грн. нормо-годин	19350,28 2773
6. Середній розряд: основних робітників допоміжних робітників	- -	4,2 3,8
7. Випуск продукції на 1 м² виробничої площі за собівартістю за працемісткістю	грн/м² н-годин/ м²	1604 145,7
8. Фондовіддача	грн./грн.	2,92
9. Виробнича площа на одиницю обладнання	м²	19,86
10. Середня електроозброєність праці одного робітника	кВт	23,15

17 Обгрунтування планировки цеху Схематичний план цеху з вказанням взаємного розташування виробничих і допоміжних ділянок, конторських і побутових приміщень, що забезпечують необхідну послідовність протікання виробничих процесів, вантажних і людських потоків наведені в додатку 1. Цех має розміри 48Х48 м2. В приміщенні цеху розташовані 3 рядки колон на відстані 6 м одна від одною у рядку. Цех має вхід для робітників і окремий службовий вхід для службовців та керівників для зручності. Біля основного входу розташований склад заготівок й інструментально-роздавальна комора, де робітники на початку виробничого циклу отримують заготовки і необхідний інструмент. З правого боку розташована група токарного обладнання з 47 верстатів, напроти нього – свердлильне (14) та розміточне (6) обладнання. В другому прольоті розташоване все інше обладнання в 2 ряди: 25 фрезерних верстатів, 1 верстак, 14 строгальних та 9 розточних верстатів. Кінцевий пункт – склад готових виробів, поруч проводиться контроль якості деталей. Крім того в приміщенні цеху є інструментальний склад і ремонтно-механічна ділянка, також передбачене побутове приміщення для потреб робітників. В цеху працюють 2 кран-балки – по 1 в кожному прольоті – що прикріплені до стелі. Висновок В курсовому проекті було виконано техніко-економічне планування діяльності одного цеху підприємства. Техніко-економічне планування передбачає розробку цілісної системи показників, розвитку техніки і економіки підприємства в їх єдності і взаємозалежності за місцем і часом. Перш за все, був розблений річний план випуску 10 номенклатурних одиниць виробів. Всі вироби доволі трудомісткі – норма часу на одиницю коливається від 1,5 до 20 нормо-годин, тому обсяг випуску одного виду не перевищує 15000 шт. на рік. Для того, щоб визначити, яка кількість обладнання буде потрібна для виготовлення такого обсягу продукції, треба розрахувати ефективний фонд роботи одиниці обладнання на рік. Він склав 3835 годин при 2-змінному режимі. На основі поопераційної трудомісткості та ефективного фонду часу була визначена кількість обладнання кожного виду операцій. Його загальна кількість становила 116 шт. Причому коефіцієнт завантаження обладнання досить високий - 0,89, що пов’язано із значною його кількістю. Для визначення необхідної чисельності робітників був розрахований ефективний річний фонд часу 1 робітника: 1789 годин. Спираючись на цей фонд, а також на трудомісткість виготовлення продукції, на коефіцієнт виконання норм та багатоверстатного обслуговування, знайшли, що потреба в основних виробничих робітниках дорівнює 121 чол. Їх праця оплачується за відрядно-преміальною системою. Середньомісячна зарплата дорівнює 453 грн. До допоміжних робітників відносять: ремонтників (верстатників, слюсарів, електриків, мастильників), комірників, прибиральників, контролерів, транспортних робітників та ін. Чисельність ремонтників визначили на основі трудомісткості середнього, поточного ремонтів та планових оглядів обладнання. Оплата праці допоміжних робітників здійснюється за погодинною системою. В середньому за місяць вони отримуують 274 грн. (звичайно менше, ніж основні робітники). Для цеху була складена організаційна структура, згідно з якою цехом керують начальник і 2 його заступники. Загальна кількість керівників, спеціалістів та інших службовців цеху дорівнює 34 чоловіка. Для цієї категорії працівників відведене спеціальне приміщення – контора. Оплата праці здійснюється згідно з посадовими окладами і персональними надбавками. Середня зарплата складає 412 грн. на місяць. Цех споживає різноманітні види ресурсів як для технологічних, так і для господарських потреб. Це електроенергія, вода, стиснене повітря, пар. Вартість цих ресурсів складає досить велику частку в собівартості продукції і потребує детального розрахунку. Для того, щоб правильно визначити калькуляційну вартість одиниці продукції, а також кошторисну вартість всього обсягу виробництва, необхідно розрахувати розмір витрат на утримання та експлуатацію обладнання і загальновиробничих витрат. Ці розрахунки робляться за стандартними статтями (розділи 12., 13) і завершуються визначенням % ВУЄО і %ЗВВ. В нашому цеху ці показники дорівнюють 386,22% і 156,11% відповідно. Одним із основних етапів планування є складання планової калькуляції виробів. Розрахунки були зроблені для двох виробів – “втулка” та “кришка підшипника”. Статті “основні матеріали”, “поворотні відходи”, «основна ЗП» були розрахованы прямим чином; ВУЄО і ЗВВ були розподілені згідно з базою розподілу – основній ЗП виробничих робітників. Цехова собівартість деталі “втулка” склала 32,51 грн., деталі “кришка підшипника”, що є більш трудомісткою – 58,17 грн. Собівартість всього виробництва на основі розрахунків становить 3695904 грн. Завершальним етапом техніко-економічного планування є визначення основних показників – абсолютних і відносних. Таким чином, трудомісткість виготовлення одиниці виробу становить 1,67 нормо-годин, виробіток на 1 працівника за рік складає 16426 грн., що цілком виправдовує витрати на оплату праці – 4560 грн. в середньому на 1 працівника на рік. Для робітників ці показники відповідно становлять 19350 грн. і 4362 грн. Середній розряд основних і допоміжних робітників у цеху достатньо високий – 4,2 і 3,8 відповідно. Середня озброєність праці 1 робітника складає 23,15 кВт. Техніко-економічне планування в цеху є ланкою планування в цілому по заводу. Перелік літератури 1. Методические указания к выполнению курсового проекта по дисциплине «Планирование деятельности предприятия» на тему: «Расчет технико- экономических показателей цеха»/Сост. Л.Д.Мишина, Т.Б.Сайгина, Л.Н.Устинова.– Донецк: ДонГТУ, 1999, - 28 с. 2. Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. Планирование на предприятии. М.:Филин,1999. – 362с. 3. Планирование в условиях перехода к рынку/ Под ред. Беседина, Михайличенко и др. – Киев.:Техника, 1990.-287 с. 4. Организация и планирование машиностроительного производства. Учебн. для машиностр. спец. вузов /М.И.Ипатов, М.К.Захарова и др.; Под ред. М.И.Ипатова, В.И.Постникова, М.К.Захаровой. – М.: Высш. шк., 1988. – 367 с. 5. Организация, планирование и управление машиностроительным предприятием: Учеб. пособие для вузов /Н.С.Сачко, И.М.Бабук. – М.: Высш. шк., 1988. – 272 с. 6. Проектирование машиностроительных заводов и цехов: Справочник в 6 т. /Под ред. Е.С.Ямпольского. – М.: Машиностроение, 1974. – т. 4. – 570 с. 7. Типовое положение по планированию, учету и калькулированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности //Бизнес-Донбасс № 31 – 35, 1996 г. 8. Тяк Р.Б. Планирование деятельности предприятия. – К.: МАУП. – 1998. – 154 с. ДОДАТОК 1 - Схема планировки цеху